Вернигора І. Ф. Мокра бактеріальна гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України

При проведенні фітопатологічної експертизи у господарствах різних форм власності зони Полісся України встановлено, що найбільш розповсюдженою мокра бактеріальна гниль була у Волинській області (11,7%). Дещо меншу кількість бульб відмічено на території Житомирської, Рівненської (10,7%) та Київської (7,3%) областей. Негативний вплив мокрої бактеріальної гнилі на рослини різних за стійкістю сортів картоплі виявлявся у зниженні їх продуктивності. Найбільші втрати врожаю спостерігались у сприйнятливого до бактеріозу сорту Тетерів і становили 34,0%, а у відносно стійкого до захворювання сорту Слов'янка цей показник складав 2,5%. При вивченні інтенсивності поширення мокрої бактеріальної гнилі при зберіганні врожаю найбільшу кількість хворих бульб було виявлено у зразках сприйнятливого сорту Тетерів при додаванні до партій здорових бульб 15,0% ураженого матеріалу. При цьому поширення мокрої гнилі навесні було найвищим і становило 65,0%. У результаті вивчення біологічних особливостей виділених штамів Р110, Р111, Р115, Р116 їх було віднесено до виду Pect. carotovorum subsp. сarotovorum. Встановлено адитивний характер взаємовідносин між збудником мокрої гнилі Pect. carotovorum subsp. сarotovorum та патогенами грибного походження Fusarium oxysporum, Alternaria solani та Phytophthora infestans. При сумісному культивуванні бактерій роду Pectobacterium з бактеріями Bacillus amylolіquefaciens визначений прояв антагоністичних властивостей з боку останніх. Вивчено бактерицидні властивості у ряду препаратів грибного та бактеріального походження. Встановлено, що найвищу ефективність дії щодо пригнічення розвитку мокрої бактеріальної гнилі на різних за стійкістю сортах картоплі проявив фунгіцид Лікар рослин, з.п. при нормі застосування 5,0 г/л. Досліджено різні способи оцінки сортів картоплі на стійкість до мокрої гнилі та встановлено, що найбільш ефективним є метод зараження цілих бульб за допомогою шприца з модифікованою голкою. У результаті випробування виділено наступні відносно стійкі сорти: Карлена, Подолянка, Пролісок, Розара, Дубравка, Левада та ін.