На основі аналізу широкого кола джерел комплексно досліджено освітню, благодійну та місіонерську діяльність митрополита Київського і Галицького Платона Городецького (1882-1891 рр.), його ідейний та практичний внесок у розвиток Київської єпархії. Відтворено характер і масштаби освітньої місії митрополита Платона, зокрема його роль в піднесенні рівня духовної освіти в Київській єпархії, в розширенні мережі початкових, у тому числі церковно-парафіяльних, народних та недільних шкіл. Відзначена ефективність поєднання його освітніх ідей з доброчинністю. Разом з тим наголошено на суперечливості освітньої діяльності митрополита Платона, яка полягала в зумовленій конкретно-історичними обставинами неможливості поєднання офіційної церковної політики з завданнями українського національного відродження. Визначено основні складові та особливості благодійної діяльності митрополита Платона (Городецького). Доведено, що будучи провідником благодійних ініціатив Православної церкви як на регіональному рівні, так і загальноросійському масштабі, архіпастир спрямував свої дії на організацію допомоги світським благодійним товариствам, церковним закладам і духовним місіям, збіднілому населенню, виступаючив якості організатора благодійної допомоги та безпосереднього благодійника. Відзначено, що ефективність розподілу благодійних ресурсів суттєво знижувалося через надмірне фінансування власне церковних, переважно місіонерських акцій. Проаналізовано місіонерську діяльність митрополита Платона (Городецького), спрямовану на зміцнення православя в Україні та протидію впливам римо-католицьких, іудейських, сектанських та інших конкурентних РПЦ громад віруючих. Висвітлена роль митрополита як фундатора потужного місіонерського апарата, до якого було залучено місіонерські товариства та братства, громадські установи та цивільні особи. Відзначено, що особливістю місіонерської діяльності митрополита Платона був акцент на ненасильницьких засобах впливу на іновірців. Однак, якщо поширення старообрядництва в Україні майже припинилось, то зростання римо-католицькиї і сектанських громад вдалося лише загальмувати. На підставі проведеного дослідження автор дійшла висновків, що митрополит Київський і Галицький Платон Городецький постає в історії України як видатна і разом з тим суперечлива особистість. Його внесок у розвиток духовної і народної освіти, масштабні благодійні акції мали значний соціальний ефект. Разом з тим, митрополит, залишаючись законослухняним церковним ієрархом, обєктивно виявився причетним до дискримінації іновірних громад і церков в Україні.
