Ліщук-Якимович Х. О. Клінічні та імунологічні особливості еозинофільного синдрому в хворих на бронхіальну астму та системні васкуліти

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуальної проблеми: клініко-імунологічні особливості патогенезу бронхіальної астми та системних васкулітів з еозинофільним синдромом залежно від включення реагінового, імунокомплексного, антинейтрофільно-цитоплазматично-залежного компонентів запального процесу. Визначено фактори ризику розвитку синдрому Чардж-Стросса на тлі даних патологій. Імунологічними особливостями у хворих на синдром Чардж-Стросса є частіше виявлення АНЦА, високого рівня загального IgE, циркулюючих імунних комплексів; збільшення кількості CD 19+-лімфоцитів; посилення експресії "ранніх" (CD25+) та "пізніх" (CD HLA DR+) активізаційних маркерів лімфоцитів та продукції ІЛ-2 та ІЛ-5. Зі зростанням ступеня тяжкості еозинофілії у хворих на синдром Чардж-Стросса встановлено наростання кількості Т-хелперів, В-лімфоцитів та експресії активізаційних маркерів лімфоцитів CD25+, CD HLA DR+, CD95+ на тлі вираженішої продукції ІЛ-2 та ІЛ-5 і зниження рівня ІЛ-10, що зумовлює клініко-морфологічні зміни в цих хворих із розвитком системних та органоспецифічних ускладнень. На основі математичної моделі обґрунтовано імунологічні фактори ризику розвитку синдрому Чардж-Стросса. Як у хворих на бронхіальну астму з еозинофільним синдромом, так і в хворих на системні васкуліти з еозинофільним синдромом такими факторами ризику розвитку СЧС є наявність стійкої еозинофілії, високий рівень ІЛ-5, підвищена експресія HLA DR маркерів лімфоцитів. Додатковими імунологічними особливостями цих патологій щодо визначення ймовірності розвитку синдрому Чардж-Стросса у хворих на бронхіальну астму з еозинофільним синдромом є підвищені показники IgE та ІЛ-4, а в хворих на системні васкуліти з еозинофільним синдромом - CD19+-лімфоцитів і рівнів ЦІК, ІЛ-2.