Назарчук Т. Б. Розвиток бібліографії кримознавства в СРСР (1921-1945)

У дисертації проаналізовано бібліографічну кримознавчу спадщину 20-30-х рр. XX ст. - періоду існування Кримської АСРР. розкрити історичний контекст розвитку науки й культури загалом. У розвитку бібліографічних кримознавчих досліджень виокремили три етапи. Виявлено особливості розвитку історико-краєзнавчої, народознавчої та галузевої бібліографії. Охарактеризовано суспільно-політичні умови, в яких розвивалося кримознавство загалом і бібліографія зокрема. Виокремлено три етапи розвитку бібліографії з кримознавства у 1921-1945 рр. Дисертація є першим комплексним дослідженням з історії бібліографії кримознавства цього періоду. Розглянуто участь у розвитку досліджень Г. М. Габдрахімова, Є. Ю. Гопштейна, П. А. Двойченка, В. М. Маркова, А. І. Маркевича, І. Я. Неймана, В. В. Симоновського та ін. Наголошено на спадковості традицій у розвитку бібліографії з дорадянським періодом і зв'язком розвитку цих досліджень із потребами економічного розвитку півострова. Значним досягненням бібліографічних студій у Кримській АСРР було створення низки ґрунтовних довідників з історії та етнографії окремих етносів О. Н.-А. Акчокракли, В. М. Марков (кримські татари), Є. Ю. Гопштейн (євреї, караїми, кримчаки), І. Я. Нейман (караїми). Але всі вони залишилися в рукопису, частково втрачені, а частково виявлені в архівних фондах. Нагальним завданням сучасного етапу розвитку кримознавчої бібліографії є публікація цього доробку.