Помаз Ю. В. Ліквідація культових споруд РПЦ як напрям державної політики у сфері релігії в Українській РСР (середина 1940-х - перша половина 1970-х років)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0411U003784

Здобувач

Спеціальність

  • 09.00.11 - Релігієзнавство

03-06-2011

Спеціалізована вчена рада

Д 26.161.03

Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України

Анотація

Ліквідація культових споруд РПЦ як напрям державної політики у сфері релігії в Українській РСР (середина 1940-х - перша половина 1970-х років). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. - Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, Київ, 2011. У дисертації проаналізований процес ліквідації культових споруд РПЦ із урахуванням суспільно-політичних перетворень в Українській РСР у середині 1940-х - першій половині 1970-х рр. Визначені причини форсованого скорочення релігійної мережі. Висвітлені форми та методи реалізації державної політики щодо РПЦ, основні її засади відносно культових споруд. Обґрунтовано періодизацію процесу закриття та ліквідації культових споруд, визначені регіональні особливості політики партійно-державних структур щодо церковних об'єктів. Охарактеризовані напрямки діяльності органів влади та громадськості в сфері охорони сакральних пам'яток у означений період. Підсумовано, що ліквідація культових споруд в Україні, найбільш виражена наприкінці 1950-х - на початку 1960-х рр., була цілеспрямованим напрямом державної політики, яка здійснювалася у відповідності із визначеними КПРС світоглядними та ідеологічними пріоритетами державного керівництва СРСР та УРСР, визначалася особливостями суспільно-політичних трансформацій в країні. У дисертації проаналізований процес ліквідації культових споруд РПЦ із урахуванням суспільно-політичних перетворень в Українській РСР у середині 1940-х - першій половині 1970-х рр. Визначені причини форсованого скорочення релігійної мережі. Висвітлені форми та методи реалізації державної політики щодо РПЦ, основні її засади відносно культових споруд. Обґрунтовано періодизацію процесу закриття та ліквідації культових споруд, визначені регіональні особливості політики партійно-державних структур щодо церковних об'єктів. Охарактеризовані напрямки діяльності органів влади та громадськості в сфері охорони сакральних пам'яток у означений період. Підсумовано, що ліквідація культових споруд в Україні, найбільш виражена наприкінці 1950-х - на початку 1960-х рр., була цілеспрямованим напрямом державної політики, яка здійснювалася у відповідності із визначеними КПРС світоглядними та ідеологічними пріоритетами державного керівництва СРСР та УРСР, визначалася особливостями суспільно-політичних трансформацій в країні.

Файли

Схожі дисертації