Самойленко О. А. Формування продуктивності і якості зерна ячменю озимого залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Присивашшя

ООб’єкт досліджень – закономірності формування елементів продуктивності та якості зерна рослин ячменю озимого, залежно від попередників за різних строків сівби і норм висіву насіння та підживлення комплексним добривом «Кристалон особливий» окремо і в суміші з аміачною селітрою в посушливих умовах Присивашшя. Мета – удосконалення існуючих і розробці нових елементів технології вирощування ячменю озимого в південній частині гостропосушливого Присивашшя, які б забезпечували стабільне підвищення рівня виживання рослин та їхньої зернової продуктивності. Методи – польові; лабораторні; розрахунковий; математично-статистичний. Результати: Рекомендовані оптимальні строки сівби та норми висіву насіння ячменю озимого за розміщення його по чорному пару, після соняшнику та ячменю ярого, що забезпечує у посушливих умовах отримання від 5,2 до 6,2 т/га зерна. Зниження врожайності за відхилення строків сівби від оптимальних становить від 0,03 до 0,7 т/га. Результати досліджень перевірені у виробничих умовах Генічеської дослідної станції і впроваджені в господарствах Генічеського району Херсонської області на площі 250 га. Економічний ефект при впровадженні склав 115-280 грн./га. Новизна – Вперше в умовах Присивашшя проведено комплексні дослідження та удосконалені строки сівби і норми висіву по попередниках, визначена економічна ефективність вирощування ячменю озимого після соняшнику, ячменю ярого та по чорному пару. Доказана залежність показників якості зерна від підживлень. Галузь – сільське господарство.