Лисенко І. О. Соціально-економічні та геополітичні чинники розвитку українських земель наприкінці XIII - XIV ст.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0411U005107

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.01 - Історія України

01-06-2011

Спеціалізована вчена рада

К 29.051.04

Анотація

У роботі розглянуто історію розвитку українських земель наприкінці ХІІІ - XIV ст. - порівняно слабко досліджений в історіографії період, а також набутки історичної науки з цієї проблематики. Детально розглянуто ординську політику, намагання місцевих князів скористатися ханською підтримкою. Хани втручалися й у церковні справи, сприяли переїзду київських митрополитів з Києва до Суздальщини. Не може бути сумнівів щодо походу в українські землі Гедиміна у 20-х рр. XIV ст. Автор на основі зіставлення даних історичних джерел доводить, що провадилася політика великих литовських князів щодо збирання руських земель, яка мала ідеологічне підґрунтя. Дисертант висвітлив особливості економічного, правового, духовно-культурного становища українських земель у другій половині ХІV ст. Українське боярство підтримало політику великих литовських князів, проте, на відміну від українських і білоруських земель, які знаходилися на щаблі розвинутого феодалізму, власне литовське суспільство ще було ранньофеодальним. Проаналізовано геополітичне положення українських земель лінією ВКЛ - Орда - Московія й чинники, що призвели до поразки великих литовських князів у цій боротьбі (головними з них були одночасна боротьба в кількох напрямках і відмова від православ'я). Показано важливу роль Києва, особливості володіння "Київською спадщиною", її привабливість для різних династій.

Файли

Схожі дисертації