Депротонуванням відповідних солей трет-бутоксидом калію синтезовано новий ряд стабільних карбенів - 1-трет-бутил-3,4-діарил-1,2,4-триазол-5-іліденів, у тому числі флуорозаміщених в N4-арильному ядрі. При нагріванні 1-трет-бутил-3,4-діарил-1,2,4-триазол-5-іліденів вперше виявлено реакцію тандемного автоперетворення вказаних карбенів, що приводить до 5-амідино-1,2,4-триазолів. Установлено напрямки реакцій карбенів ряду 1,2,4-триазола з карбодіімідами: з алкіларилкарбодіімідами отримуються 5-амідино-1,2,4-триазоли, з дифенілкарбодіімідом 1,2,4-триазоло-спіро-імідазолідин. Вперше показано, що стабільні гетероароматичні 1,2,4-триазол-5-ілідени здатні реагувати з естерною функцією малонового естеру з утворенням цвіттерйонних сполук - 1-алкіл-3,4-діарил-1,2,4-триазолій-5-(2-карбоетоксивиніл-1-оксидів. Знайдене перетворення є першою карбеновою версією реакції Кляйзена. Прямою дією 1,2,4-триазол-5-іліденів на солі міді(І), нікелю і паладію отримано відповідні біскарбенові комплекси солей металів. Вперше знайдені карбеноїдні перетворення мезойонної сполуки - 1,4-дифеніл-1,2,4-триазолій-3-феніліміду. При депротонуванні трет-бутоксидом калію в присутності кисню відбувається оксидація проміжного імідокарбену з утворенням 1,3-дифеніл-2-фенілазоамідину. Реакції мезойону з сіркою дають відповідний триазолтіон а з бензиліденмалононітрилом - продукт приєднання - 3-феніламіно-1,4-дифеніл-1,2,4-триазолій-5-(1,1-диціано-2-фенілетанід). З солями міді(І) утворюються відповідні моно- і біскарбенові комплекси. Біологічниі дослідження in vitro показали, що 1-трет-бутил-3-о-хлорфеніл-4-п-флуорофеніл-1,2,4-триазолій-5-(2-карбоетоксивиніл-1-оксид) пригнічує ріст S. аureus і M. luteum. Встановлено, що йодид біс-(1-трет-бутил-3-феніл-4-п-бромфеніл-1,2,4-триазол-5-іліден)паладію проявляє каталітичні властивості при використанні його в реакції дегалогенування галогенароматичних сполук.