Лубенець О. О. Ріст, будова і формоутворення кісток скелета при імплантації до великогомілкової кістки біогенного гідроксилапатиту, насиченого марганцем в різних концентраціях

Дисертаційна робота присвячена вивченню морфогенезу кісток скелету статевозрілих білих щурів після імплантації до проксимальних відділів діафізів великогомілкових кісток біогенного гідроксилапатитного матеріалу ОК-015, насиченого марганцем в різних концентраціях. За допомогою комплексу сучасних морфологічних методів дослідження доведено, що імплантація гідроксилапатитного матеріалу ОК-015 супроводжується уповільненням темпів росту досліджуваних кісток, звуженням проксимальних епіфізних хрящей та шарів діафізів плечових кісток, зниженням вмісту первинної спонгіози і питомої щільності клітин в зоні остеогенезу, зменшенням діаметрів остеонів та збільшенням діаметрів їх каналів, гіпергідратацією і демінералізацією з пропорційним дисбалансом їх хімічного складу, дестабілізацією ультраструктури біомінералу кісток, а також зменшенням їх міцності. Доведено, що насичення імплантованого матеріалу ОК-015 марганцем значною мірою згладжує неблагоприємні зміни морфогенезу скелету при пластиці дефектів великогомілкових кісток; оптимальною концентрацією марганця в імплантаті є 0,25%.