Хмарська Л. О. Вплив комплексних сполук Ni(II), Cu(II) та Zn(II) на провідність бішарових ліпідних мембран

Об'єкт дослідження - механізми взаємодії простих солей металів (II), карбонових кислот і комплексних сполук Cu(II), Ni(II) і Zn(II) з БЛМ. Мета дослідження - встановити залежності електрохімічних властивостей БЛМ від природи і будови комплексних іонів Cu(II), Ni(II) і Zn(II) при їх взаємодії у водних розчинах. Методи дослідження - циклічна вольтамперометрия; рН-метрія, електрона спектрофотометрія. Теоретичні та практичні результати - встановлено вплив аміно- та карбоксилатних координаційних сполук на електропровідність та потенціал бішарових ліпідних мембран (БЛМ) та показано, що процеси комплексоутворення іонів металів(ІІ) (нікель, купрум, цинк) з 2,2'-дипіридилом, етилендіаміном, гідразином, форміатними, ацетатними, пропіонатними лігандами призводять до утворення комплексних іонів, які підвищують провідність модельних мембран внаслідок проникнення крізь ліпідний матрикс та зміщують мембранний потенціал у бік позитивних значень. Показана протонофорна здатність нижчих карбонових кислот (мурашиної, оцтової, пропіонової), що підвищується зі збільшенням довжини вуглеводневого радикалу карбонової кислоти. Визначено, що аквакомплекси Ni(II), Cu(II) та Zn(II) призводять до зміщення мембранного потенціалу в бік позитивних значень за рахунок взаємодії з поверхнею ліпідного бішару мембрани. Новизна положень і результатів - вперше на основі визначення електропровідності та потенціалу БЛМ за дії аква- та гідроксокомплексів Ni(II), Cu(II), Zn(II), нижчих одноосновних карбонових кислот, карбоксилатних і амінокомплексів металів(ІІ) встановлений взаємозв'язок між структурою комплексного іону та здатністю комплексних сполук проникати крізь модельні мембрани. Галузь використання - результати роботи щодо визначення характерних особливостей впливу комплексних сполук металів(ІІ) досліджуваних структурних типів на електрохімічні властивості модельних мембран та механізмів перенесення речовин крізь БЛМ мають суттєве значення для розвитку електрохімії біологічних об'єктів.