Воробйова М. В. Алюзія в англомовному публіцистичному дискурсі: структура, семантика, функціонування

Дисертація присвячена дослідженню функціонування алюзивних засобів у англомовному публіцистичному дискурсі. Окреслення характеристик алюзивних засобів з позицій теорії інтермедіальності дозволяє розкрити особливості перекодування знаків, які апелюють до різних каналів рецепції інформації, у вербальні знаки. Залучення методу нечітких множин уможливлює виявлення жанрових особливостей текстів англомовного публіцистичного дискурсу і, як наслідок, оптимізує процес ідентифікації алюзій у тексті. Виявлено, що елементи джерела чітко репрезентованої алюзії можуть бути експлікованими або неексплікованими у тексті-реципієнті. Елементи нечітко репрезентованої алюзії з'являються у тексті-реципієнті у зміненому вигляді, зберігаючи, однак, деякі риси одиниць джерела. Доведено, що чим вищим є ступінь нечіткості репрезентації алюзії, тим менш повним та адекватним є алюзивний зміст, що актуалізується. До константних функцій алюзій англомовного публіцистичного дискурсу належать пізнавальна (когнітивна), кумулятивна, компресивна та комунікативно-прагматичні (оцінна, експресивна, волюнтативна). До варіативних функцій алюзій відносимо контактовстановлюючу, дейктичну та функцію збільшення кількості кодових систем, за допомогою яких здійснюється комунікація. Установлено, що когнітивний механізм актуалізації змісту алюзивних засобів англомовного публіцистичного дискурсу становить відтворення фрейму тексту-джерела за одним (або кількома) слотами та екстраполяції його в якості загального фрейму (або одного з субфреймів) на текст-реципієнт. Використання алюзії як засобу інтермедіального зв'язку дозволяє автору збільшити кількість кодових систем, за допомогою яких здійснюється комунікація, і, як наслідок, підвищити ефективність впливу англомовного публіцистичного тексту на адресата. Ключові слова: алюзія, індекс нечіткості репрезентації алюзії, інтермедіальність, перекодування.