Об'єкт дослідження - процес формування та реалізації державної підтримки і стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів країни. Мета дослідження - розробка теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення державної підтримки соціально-економічного розвитку проблемних регіонів на основі цільових програм. Методи дослідження: системний аналіз і синтез; абстрактно-логічний метод; системно-логічний метод; графічний метод; метод ентропії; економіко-математичне моделювання; матричний підхід; когнітивне моделювання. Набули подальшого розвитку: методичний підхід до визначення проблемних регіонів країни, який, на відміну від існуючих, базується на застосуванні матричного підходу до позиціювання регіонів з метою визначення першочерговості державної підтримки їх економічного та соціального розвитку; методичні положення з удосконалення механізму розробки та реалізації цільових програм стимулювання розвитку проблемних регіонів країни, що, на відміну від існуючих, передбачають формування п'яти взаємопов'язаних блоків: проблеми, цілі, ресурси, шляхи та контроль; методичний підхід до оцінки економічного та соціального розвитку регіонів країни, який, на відміну від існуючих, передбачає формування таких компонент: для оцінки економічного розвитку - промисловість, сільське господарство, послуги, доходи бюджету, інвестиції, для оцінки соціального розвитку - матеріальне благополуччя, демографічний розвиток, зайнятість; методичне забезпечення діагностики причин виникнення проблем в соціально-економічному розвитку регіонів України шляхом обґрунтування трьох рівнів діагностичних досліджень та застосування когнітивної моделі взаємозв'язку показників діагностики для уточнення напрямів державної підтримки економічного розвитку проблемних регіонів. Удосконалено методичне забезпечення побудови системи моніторингу виконання цільових програм підтримки проблемних регіонів шляхом доповнення її такими елементами, як цілі та завдання, принципи, методи та індикатори моніторингу,інтерпретація отриманої інформації, прогнозування потенційних змін та визначення послідовних етапів проведення моніторингу цільових програм підтримки проблемних регіонів; класифікацію цільових програм підтримки проблемних регіонів шляхом застосування ієрархічного методу побудови класифікацій, яка, на відміну від існуючих, передбачає п'ять рівнів класифікації цільових програм у відповідності до виділених ознак; класифікацію регіонів країни за рівнями їх економічного та соціального розвитку, яка, на відміну від існуючих, поєднує такі ознаки, як рівні та темпи економічного й соціального розвитку регіонів, та дозволяє диференціювати напрями державної підтримки соціально-економічного розвитку регіонів в залежності від їх типу. Наукові результати роботи використовуються у діяльності Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації (довідка № від ).
