Залозний М. Ю. Організаційно-правові засади рекреаційного розвитку Кримського півострову у 1917-1991рр. (історико-правове дослідження).

У дисертації досліджуються правові проблеми становлення та розвитку рекреаційної галузі Криму за радянських часів. Правове регулювання будівництва радянської курортної галузі було розпочато більшовиками ще у 1918 р. Реальне втілення рекреаційного законодавства у життя розпочалось лише з захопленням Криму наприкінці 1920 р. Головними напрямками розвитку галузі у 20-30-х рр. стали нарощування кількісних показників (чисельності санаторіїв, будинків відпочинку, відпочивальників), створення системи дитячих оздоровниць (піонертаборів), низки лікувально-профілактичних закладів (здебільшого для хворих туберкульозом), розвиток оздоровчо-профілактичних закладів. Регулювання рекреаційної галузі відбувалось декретами та постановами органів центральної влади. У повоєнний період відбудова галузі відбувалась без зміни основних підходів щодо законодавчого регулювання напрямків та засад її розвитку. З передачею Криму до складу УРСР розвиток галузі прискорився. З початку 1970-х рр. прослідковується тенденція наведення ладу у правовому масиві природоохоронної справи, забудови узбережжя, покращенні екологічного стану курортів. Після 1991 р. курортна галузь опинилась у кризі, її розвиток загальмувався. Лише в останні роки з'явились нові правові програми напрямків та тенденцій розвитку рекреаційної справи.