Бежук Ю. М. Рання діагностика і лікування соматизованого розладу (персонологічно - специфічний підхід).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення наукового завдання розробки алгоритму раннього виявлення хворих на соматизований розлад у закладах загально-медичного спрямування і удосконалення терапевтичних заходів в комплексному лікуванні хворих з допомогою медикаментозної та психотерапевтичної корекції. В основу роботи покладений клініко-психопатологічний та психодіагностичний аналіз 101 випадку соматизованого розладу хворих чоловічої (32 особи) та жіночої (69 осіб) статі. Проведене дослідження показало, що найчастішими клінічними формами соматизованого розладу у обстежених хворих були кардіалогічна, диспепсична, гастралогічна, а також форма з порушенням серцевого ритму. Порівняльна характеристика соматизованого і конверсивного розладів виявила їх ідентичність тільки у третини хворих. Аналіз результатів базисних шкал СМІЛ показав, що у хворих на соматизований розлад найчастіше виявлялись шизоїдний, іпохондричний, істеричний і диссоціальний типи особистісної організації на межовому рівні. Психотичний нахил профілів СМІЛ, який переважав у другій дослідницькій групі, вказує на важливу роль механізмів соматизації тривоги у довербальному періоді розвитку психіки у формуванні соматизованого розладу. Високі показники шкал імпульсивності, ескапізму і контролю ворожості СМІЛ у хворих на соматизований розлад дозволяють стверджувати, що окрім відомих механізмів формування соматизованого розладу шляхом конверсії, репресії і соматизації тривоги, існує й механізм соматизації агресивних емоцій. При соматизованих розладах має місце високий рівень особистісної і реактивної тривоги. Високими є і показники алекситимії. Результати проведеного дослідження дозволяють вважати найбільш ефективним методом терапії соматизованих розладів поєднання персонологічно орієнтованої індивідуальної і групової психотерапії із психофармакотерапією.