Филиппова О. В. Когнітивні та афективні розлади у пацієнтів з опіоїдною залежністю, обтяженою ВІЛ-інфекцією (діагностика, клініка, лікування).

В основу дисертаційної роботи покладено результати дослідження 204 осіб. Першу (основну) групу склали 50 ВІЛ-інфікованих (ВІЛ (+)) пацієнтів з опіоїдною залежністю (36 чоловіків і 14 жінок). Друга група складалася з 53 ВІЛ-негативних (ВІЛ (?)) осіб з опіоїдною залежністю (41 чоловік і 12 жінок). До третьої групи увійшов 51 ВІЛ (+) пацієнт без наркопатології (21 чоловік і 30 жінок). Четверта група - контрольна -50 здорових обстежених (33 чоловіки і 17 жінок). Когнітивні порушення було виявлено в 98,0 % пацієнтів першої, 81,1 % - другої та 86,3 % хворих третьої груп. Деменція діагностовано в 2,0 % хворих першої та третьої груп, легкі когнітивні порушення - в 64,0 % першої і в 72,5 % третьої груп, в останніх випадках діагностовано безсимптомні порушення. Виявлено, що при прогресуванні ВІЛ-інфекції, в першу чергу, страждають такі вищі психічні функції, які в онто- і філогенезі формуються найбільш пізно. Як показало проведене дослідження, депресивні порушення легкого ступеня (загальний бал за шкалою MADRS 16-25) виявлені в 32,0 % пацієнтів першої, 30,2 % другої і 27,5 % - третьої груп, порушення середнього ступеня тяжкості - у 2,0 % пацієнтів першої та 5,9 % - третьої груп, важкі депресивні порушення (загальний бал >30) - у 3,9 % хворих третьої групи. Депресивні порушення в 17,6 % хворих третьої групи мали зв'язок з психотравмою. Афективні порушення відзначалися у 45,1 % ВІЛ-інфікованих осіб без наркопатології. Гіпоманіакальні розлади (загальний бал за шкалою YMRS 12-21) виявлено в 1,9 % хворих другої групи і в 7,8 % - третьої. Таким чином, коморбідна патологія (опіоїдна залежність + ВІЛ-інфекція) та обидва захворювання ізольовано (опіоїдна залежність та ВІЛ-інфекція) ведуть до істотного погіршення якості життя хворих. Встановлено, що коморбідні стани (опіоїдна залежність та ВІЛ-інфекція) потенціюють несприятливий вплив один одного на когнітивні функції пацієнтів. В обстежених пацієнтів виявлено значуще погіршення показників афективного статусу, пов'язане з наростанням когнітивного дефіциту. Показано, що застосування ЗПТ значимо покращує когнітивний і афективний статус хворих та якість їхнього життя. Підтверджено ефективність ЗПТ у ВІЛ-позитивних пацієнтів з опіоїдною залежністю в плані підвищення прихильності до антиретровірусного лікування.