Клекот О. О. Клініко-фармакологічна взаємодія прoпофолу та анальгетиків з модифікаторами мікросомальних мо-ноокcигеназ (клініко-експериментальне дослідження)

Дисертація присвячена вивченню ефективності ендотеліопротекторного препарату кораргін при легеневій артеріальній гіпертензії (ЛАГ) на тлі системного червоного вовчаку (СЧВ). В умовах клінічного спостереження встановлено, що при СЧВ-асоційованій ЛАГ, яка може виявлятись у 45,5 % хворих, застосування лише препаратів базисної терапії хвороби (стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби) є недостатнім та малоефективним. Додавання до традиційної базисної фармакотерапії СЧВ L-аргінінвмісного препарату – кораргіну протягом 8-ми тижнів призвело до зниження тиску в малому колі кровообігу, до покращення клініко-функціональних та гемодинамічних показників при СЧВ-ЛАГ, зменшення активності запального процесу та корекції ендотеліальної дисфункції шляхом підвищення активного пулу NО в тіольних сполуках крові. Незалежними предикторами гіпотензивної ефективності кораргіну виявлено: вік пацієнтів старше 50-ти років, довготривалий період застосування Гк терапії, вихідний рівень тиску в легеневій артерії <60 мм рт. ст., низька концентрація депо-сполук NО - нітрозотіолів в крові на тлі вираженого порушення ендотелійзалежної регуляції судинного тонусу. Кораргін при СЧВ-ЛАГ продемонстрував більшу клінічну та гіпотензивну ефективність, порівняно з антагоністом кальцію – амлодипіном.