Юрочкін В. Ю. Кримська Готія. Історія "готського питання"

Об'єкт дослідження – історія вивчення Кримської Готії та комплекс проблем, пов'язаних із "готським питанням". Мета дисертації полягає в розгорнутому об'єктивному висвітленні історії вивчення Кримської Готії та "готського питання" на підставі критичного аналізу гіпотез та концепцій про атрибуцію та походження населення середньовічного Криму. Методи: метод критики джерел, біографічний метод, історико-порівняльний та історико-генетичний методи, проблемно-хронологічний та структурно-системний методи. Наукова новизна дисертації визначається вперше запропонованим в історичній науці комплексним дослідженням з історії вивчення Кримської Готії та "готського питання" на протязі більш ніж двохсотрічного періоду, що ґрунтується на даних наукової літератури, архівних і археологічних джерел. Вона виявляється у наступному: - встановлено, що до 20-х років ХХ ст. історія середньовічної Таврики вивчалася переважно на підставі наративних джерел, а дані археології мали допоміжне значення. У радянській науці спостерігався зворотний процес: реконструкцію етноісторичних процесів було поставлено у пряму залежність від атрибуції археологічних джерел, писемна традиція натомість ігнорувалася, або ж її значення применшувалося. Спадкоємність між дореволюційними дослідженнями і радянською наукою було перервано; - знайдені та використані архівні документи, що раніше не залучалися для висвітлення історії "готського питання"; - виявлені об'єктивні чинники та чинники суб'єктивного характеру, що впливали на вивчення "готського питання" та його сприйняття в науці і суспільстві; - встановлено, що так зване "готське питання" є специфічним комплексним феноменом, який виходить за рамки академічної науки і належить значною мірою до сфери ідеології і політики; - визначено, що процес ідеологізації "готського питання" починається ще у 70-і роки XIX ст., а свого апогею досягає у 30 - 50-і роки ХХ ст.; - з'ясовано, що формування наукових поглядів дослідників "готського питання" в СРСР багато в чому було зумовлене залежністю від політичної кон'юнктури. - встановлено, що в основі пануючого у вітчизняній післявоєнній науковій літературі твердження про сармато-аланську (алано-готську) домінанту в формуванні етнічного й культурного простору ранньосередньовічного Криму лежить історіографічна традиція, яка за змістом суперечить даним наративних джерел. Її поява зумовлена впровадженням в археологічну та історичну науку методологічних принципів і ідеологічних установ в 30-50-х роках ХХ ст. Практичне значення: матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих наукових праць з історії та археології середньовічного Криму, історії науки, відповідних курсів лекцій, а також статей і монографій. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.