Щербань О. В. Гончарні школи Опішні: збереження й розвиток професійних знань і традицій (1894–2000)

Об'єкт: гончарні школи Опішного. Мета: комплексне дослідження традицій передачі фахових знань у гончарних школах та їх впливу на стан гончарства у визначному центрі народної художньої культури України – містечку Опішному, що на Полтавщині. Методи: комплексний аналіз, порівняльно-історичний та структурно-функціональний, типологічний й статистичний. Результати: уперше в українській етнології ґрунтовно досліджено визначальний вплив гончарного шкільництва на збереження й розвиток професійних гончарських знань і традицій Опішного, до наукового обігу введено значний обсяг польових керамологічних і архівних матеріалів про їх діяльність. Сфера використання: для написання історії українського гончарства, зокрема підготовки енциклопедії «Українське гончарство»; читання лекційних курсів з основ керамології, укладання каталогів тощо; організації й кореляції діяльності сучасних гончарних навчальних закладів; для оптимізації навчально-виховного процесу в Державній спеціалізованій художній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», а також для побудови керамологічних експозицій у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному.