Сиротюк М. В. Персоніфікація навчання студентів філологічних спеціальностей у компю’терно - орієнтованому навчальному середовищі.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів технологій до екологічного виховання учнів основної школи. Сучасні підходи та інструменти розвитку системи освіти, проектна модель освіти України в інформаційному суспільстві, передбачає і визначає здатність вітчизняної системи освіти відповідати потребам людини і суспільства, які розвиваються, розглядає, аналізує й обирає альтернативи, що надають для навчання такі технології, які змінюють практично всі аспекти життєдіяльності людини. Водночас необхідно усвідомлювати, що зміна освіти призводить до зміни самої людини і суспільства в цілому. У дослідженні зміст освіти сконструйовано як модель трьох рівнів: зміст загальної (неповної) базової і повної вищої, кожен з яких відносно автономний, проте всі разом утворюють цілісну систему, яка виходить зі змісту діяльності фахівця в галузі освіти, що забезпечує його неперервний професійно-особистісний розвиток. Інформаційне суспільство характеризується випереджаючим розвитком знань, перш за все наукових, як вищої, найбільш цінної форми всього гігант-ського обсягу інформації; провідними системними складовими ін формаційної революції є взаємопов’язані процеси, а саме: електронізація, комп’ютеризація, медіатизація, інформатизація; інформаційна технологія володіє культурогенною, гносиогенною, соціогенною та креативною функціями. Розроблено модель персоніфікації професійно-особистісного розвитку студентів філологічних спеціальностей в умовах комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища. Уточнено комплекс критеріїв і показників персоніфікації навчання студен-тів філологічних спеціальностей, а також обґрунтовано рівні інформаційної культури (адаптуючий, професійно-орієнтований, системно-моделюючий); доповнено можливості комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища. Експериментальні дослідження підтвердили ефективність персоніфікації навчання, що сприятиме мотивації студентів, їхній зацікавленості, активності та креативності, а також зменшення витрати часу та зусиль викладача, а отже, сприятиме розвитку мотиваційно-цільових та пізнавальних структур системи навчально-пізнавальної діяльності студентів.