Об'єкт дослідження: закономірності вікової анатомії жувального апарату людини. Мета дослідження: визначити топографоанатомічні особливості скронево-нижньощелепного суглоба в плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини. Методи дослідження: макроскопічне дослідження – для визначення анатомічних особливостей скронево-нижньощелепного суглоба; метод рентгенографії – для вивчення рентгенанатомії і топографоанатомічних взаємовідношень компонентів скронево-нижньощелепного суглоба та прилеглих анатомічних структур; метод комп’ютерної томографії – для уточнення рентгенанатомії скронево-нижньощелепного суглоба та розмірів його структур; метод морфометрії – для обґрунтування розмірів компонентів скронево-нижньощелепного суглоба; метод краніометрії – для визначення краніометричних параметрів і встановлення їх кореляційного зв’язку з розмірами скронево-нижньощелепного суглоба у динаміці перинатального періоду; статистичний метод – для аналізу і визначення вірогідності кількісних показників анатомічного дослідження скронево-нижньощелепного суглоба. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів: Виконане дослідження поглиблює і доповнює відомості про перинатальний розвиток жувального апарату, з нових позицій висвітлює особливості становлення топографії та будови скронево-нижньощелепного суглоба на етапах перинатального періоду онтогенезу, що може бути теоретичною основою для встановлення нових діагностичних критеріїв нормального розвитку суглоба за даними новітніх малоінвазивних діагностичних методів (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія тощо). Одержані результати щодо становлення будови скронево-нижньощелепного суглоба та його кореляційні зв’язки з краніометричними параметрами у динаміці перинатального періоду мають науково-практичне значення як для нормальної анатомії, так і для перинатології, дитячої хірургії і стоматології як підґрунтя для розроблення нових та удосконалення існуючих діагностичних критеріїв норми, а також для подальших анатомо-експериментальних досліджень. Результати дослідження щодо хронологічної послідовності становлення будови і топографоанатомічних взаємовідношень скронево-нижньощелепного суглоба у перинатальному періоді можуть бути використані в навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю, стоматології, судової медицини, а також при написанні монографій та навчальних посібників. Наукова новизна отриманих результатів: Уперше за допомогою сучасних методів морфологічного дослідження та адекватної кількості матеріалу обґрунтовані топографоанатомічні особливості скронево-нижньощелепного суглоба у перинатальному періоді онтогенезу, що дало змогу одержати нові дані, які суттєво доповнюють існуючі уявлення про його розвиток і становлення топографії в ранньому періоді онтогенезу людини. Найбільш суттєві результати, одержані автором, стосуються визначення послідовності просторово-часових анатомічних перетворень, динаміки вікових змін та визначення періодів інтенсивного розвитку морфометричних параметрів скронево-нижньощелепного суглоба у динаміці перинатального періоду. Отримано нові дані щодо комп’ютерно-томографічної анатомії ділянки скронево-нижньощелепного суглоба, встановлено динаміку денситометричних параметрів його кістково-хрящової тканини у перинатальному періоді розвитку людини, що сприятиме розробленню критеріїв норми під час дослідження плода новітніми методами медичної діагностичної візуалізації. Відомості щодо формування, будови і топографії скронево-нижньощелепного суглоба протягом перинатального періоду онтогенезу сприятиме розробленню нових заходів профілактики, діагностики та хірургічної корекції його природженої та набутої патології. Вперше досліджено взаємозв’язки параметрів скронево-нижньощелепного суглоба з краніометричними та морфометричними показниками плода в цілому, що дозволило встановити морфологічну зрілість досліджуваних структур. Визначення кореляційних зв’язків дало змогу встановити залежності розвитку скронево-нижньощелепного суглоба від краніометричних показників та розмірів нижньої щелепи. Ступінь впровадження: Результати даного дослідження впроваджено в навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр: анатомії людини ім. М.Г. Туркевича, хірургічної та дитячої стоматології, дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету; анатомії людини Івано-Франківського національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського та Харківського національного медичного університету; оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
