Семяшкіна А. О. Оптимізація прийомів технології вирощування вівса в північному Степу України

Об’єкт дослідження – реакція сортів вівса на строки сівби, дози мінеральних добрив, застосування біопрепаратів і стимуляторів росту та адаптивна здатність сортів. Мета – визначити реакцію районованих сортів вівса на досліджувані агротехнічні заходи в мінливих умовах гідротермічного фактору північного Степу та встановити найбільш ефективні елементи технології вирощування культури. Методи дослідження – польові; модельні та лабораторні досліди - визначення динаміки росту і розвитку рослин, реакці] останніх на досліджувані фактори; метод синтезу - узагальнення результатівдосліджень і формування висновків; статистичний - визначення істотності досліджуваних факторів, кореляційних зв'язків, ступеню варіювання ознак та адаптивної здатності рослин вівса. Результати: Удосконалені прийоми технології вирощування вівса забезпечують в умовах північного Степу формування врожайності на рівні 3,06-3,87 т/га зерна. Їх ефективність підтверджено в виробничих умовах господарств Дніпропетровської області (Синельниківський і Криничанський райони) на площі 30 та 25 га. Новизна – вперше в умовах північного Степу України проведено дослідження реакції сортів вівса за параметрами адаптивності відносно різних морфо-біологічних ознак на зміну погодних факторів та технологічних прийомів. Обгрунтовано ефективність елементів зональної технології вирощування сортів вівса: оптимізовано строки сівби і режими мінерального живлення, з'ясовано роль і ступінь впливу біологічних препаратів та регуляторів росту на формування зернової продуктивності сортів Галузь- сільське господарство.