Лобанов С. О. Психотерапія та реабілітація хворих з опіоїдною наркоманією, обтяженою ВІЛ (СНІД)

У відповідності до мети роботи обстежено 188 осіб, серед яких у 112 (основна група) було діагностовано опіоїдну наркоманію з додатковим обтяжуючим захворюванням на ВІЛ (СНІД), й 76 осіб з захворюванням на ВІЛ (СНІД) (контрольна група). Встановлено, переважання чоловічої статі, групу ризику склали особи 22-37 років. Хворі, частіше мають ситуаційних періодичних партнерів, інколи знаходяться з партнером у нестабільних стосунках. Переважали пацієнти з середньою та неповною вищою освітою, середніми житловими умовами. СНІД або ВІЛ-інфікування визначено від одного року до п'яти років тому у більшості випадків, шлях передачі захворювання переважав парентеральний та у пацієнтів основної групи він був пов'язаний з внутрішньовенним введенням наркотичних речовин. У всіх пацієнтів виявлено самозвинувачення, наявність соціальної ізоляції, прояви дезадаптації, депресія та тривога, екзистенційний вакуум. Проте, якщо у контрольної групи були присутні якісь родинні, соціальні або особові життєві сенси та діяльність спрямована на перспективу, то в пацієнтів основної групи вони практично повністю були нівельовані ейфоричною дією наркотику й інколи сенс їх існування зводився лише до здобуття коштів на чергову дозу наркотичної речовини. Враховуючи виявлену симптоматику, розроблено етапну комплексну допомогу вказаним хворим, з детоксикацією, соматичною та підтримуючою фармакотерапією, і різними видами індивідуально підібраної психотерапії. Результатами роботи стала відмова від вжитку наркотичних речовин з формуванням ремісії від напівроку до трьох років і більшості пацієнтів основної групи. Поліпшення самопочуття, зменшення проявів тривоги і депресії. Нівелювалася суїциїдальна симптоматика. Відбувалася адаптація до ситуації і поліпшення якості життя за рахунок формування нових цілей і появи індивідуального сенсу життя. Основне захворювання набувало прогностично сприятливішої течії. Відновлювалося соціальне функціонування.