Козлітіна О. І. Єгипетський модус в творчості Лесі Українки: ґенеза, знакова парадигма, інтерпретація.

У дисертації досліджено інсталяцію, ґенезу і логічне формування єгипетських тем, мотивів та образів у художній спадщині Лесі Українки. В контексті комплексного вивчення різножанрового матеріалу вперше в українському літературознавстві розглянуто єгипетський модус як цілісну функціональну структуру, що продукує топологічний надтекст. На прикладі певної низки творів виокремлено ядро єгипетського модусу – Єгипетський текст. У роботі визначено сутність автономних смислів, які складають Єгипетський текст, ґрунтовно проаналізовано міфопоетичну природу образів-символів в аспекті ідентифікації архетипічних алюзій. Класифіковано групи бінарних опозицій, дихотомічних мотивів, простежено закономірності їх інтерпретації і взаємодії. Зроблено типологію міфологем, аргументовано їх варіативні вживання письменницею. Інтерпретовано твори у світлі апріорного і безпосереднього контакту Лесі Українки з єгипетською культурою, їх відмінності та специфіку. Доведено, що ознаки Єгипетського тексту складають нерозривну цілісність, що забезпечує їх сукупне функціонування в межах творчості Лесі Українки і може бути ідентифіковано як авторський топологічний надтекст. Ключові слова: бінарні опозиції, єгипетський модус, Єгипетський текст, міфопоетика, мотив, образ