Об'єкт дослідження: морфологічні ознаки, ізоферментні системи, схрещуваність різних видів і сортів квасолі, продуктивність гібридів F1, формотворчий процес гібридів другого покоління та їх продуктивність, а також RAPD-локуси. Мета: вивчення морфо-біологічних ознак колекції квасолі та визначенні селекційної цінності досліджуваного генофонду, виділенні джерел господарсько-цінних ознак, створення на їх основі нового вихідного матеріалу, а також у встановленні поліморфізму морфологічних ознак, ізоферментних систем, їх генетичного контролю та зчеплення з локусами, що кодують морфологічні ознаки у квасолі, встановлення рівня генетичного поліморфізму RAPD - локусів колекційних зразків квасолі з метою підвищення ефективності селекційного процесу. Методи: польові, лабораторно-польові, математично-статистичні, біохімічні, молекулярно-генетичні. Новизна: визначено поліморфізм ізоферментних систем різних видів квасолі, зроблено біохімічну паспортизацію, класифікацію зразків за допомогою ізоферментів, встановлено рівень зав'язуваності гібридного насіння за допомогою ізоферментних систем при внутрішньовидовій гібридизації. Встановлено генетичний контроль системи шикіматдегідрогенази, та вивчено групи зчеплення ізоферментних локусів з морфологічними ознаками. Встановлено молекулярно-генетичний поліморфізм RAPD - локусів зразків квасолі, визначено ступінь їх генетичної близькості. Виявлено специфічні фрагменти, що використані в якості маркерів при ідентифікації колекції. Встановлено особливості мінливості та успадкування кількісних ознак у внутрішньо та міжвидових гібридів першого та другого покоління. Виявлено трансгресивні форми. Встановлено особливості мінливості основних господарсько цінних ознак колекції квасолі, їх взаємозв'язки. Виділено перспективні джерела морфо-біологічних ознак та створено новий вихідний матеріал для селекції. Результати: виділено 14 джерел цінних ознак та створено 10 сімей як вихідний матеріал квасолі. Ступінь впровадження: виділено джерела та створено новий вихідний матеріал для селекції квасолі з стабільним проявом ознак, які впроваджено у селекційні програми кафедри генетики, селекцій та насінництва Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва та Інститут сільського господарства степової зони НААН. Проведено паспортизацію та створено ідентифікаційні формули 25 зразків, що використовується Національним центром генетичних ресурсів рослин України. На основі проведеного морфологічного, ізоферментного та RAPD аналізів встановлено генетичні дистанції між зразками, що використовується при підборі батьківських форм при гібридизації. Сфера впровадження: селекційні установи.
