Об'єкт дослідження - процес державного регулювання ринку робочої сили. Мета дослідження - подальший розвиток теоретико-методичних аспектів і практичних рекомендацій щодо антикризового регулювання державою ринку робочої сили. Методи дослідження: діалектичний метод; системний та структурно-логічний аналіз; статистичний аналіз; метод середніх величин; метод таксономії; дискримінантний аналіз; кореляційно-регресійний аналіз. Дістали подальшого розвитку: методичне забезпечення аналізу ситуації на ринку робочої сили за умови впливу кризових чинників, яке, на відміну від існуючих, реалізується на основі проходження наступних етапів: аналіз та ідентифікація ситуації на ринку праці в межах антикризового управління, надання її кількісної та якісної оцінки з урахуванням впливу кризових чинників, встановлення причин продіагностованого стану, що дає змогу розробити можливі шляхи забезпечення антикризового управління; схема формування організаційно-економічного механізму державного регулювання ринку робочої сили, підґрунтям якого є комплексність та системність. Він становить систему інструментів (принципів, функцій, методів, засобів), об'єктів та суб'єктів, які мають забезпечувати реалізацію комплексу заходів, що спрямовані на досягнення балансу між попитом й пропозицією робочої сили, створюють умови для оздоровлення економіки в посткризовий період, сприяють її сталості, конкурентоспроможності та ефективності; методичний підхід до виявлення рівня працевлаштування безробітних в Україні після проходження професійного навчання, відмінність якого полягає у виділенні факторів впливу, серед яких виокремлено: рівень працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян, зміну обсягів валового регіонального продукту, що дає змогу визначити навантаження на одне вільне робоче місце або посаду; теоретико-методичний підхід до формування державно-регулюючої ринкової моделі, яка, на відміну від існуючих, дає змогу забезпечувати антикризове управління шляхом поєднання ринку робочої сили, ринку капіталів, ринку товарів і ринку освітніх послуг та дозволяє прослідити їх взаємодію під впливом державних інститутів у ході реалізації управління і регулювання; Удосконалено: науково-теоретичне трактування економічної сутності поняття "ринок робочої сили" в системі категорій державного управління, що, на відміну від існуючих, розглядається як система соціально-економічних відносин між найманим працівником, роботодавцем та посередниками, що полягають у взаємовигідному використанні праці, кількість і якість якої винагороджується з урахуванням впливу кон'юнктурних позицій, правових та економічних факторів, національних традицій та менталітету; організаційний підхід до проведення моніторингу ринку робочої сили, який відрізняється від існуючих комплексністю проведення, що передбачає відокремлення й дослідження об'єкта, суб'єкта, предмета, інструментарію та інструментів, процесу моніторингової діяльності, комплексу моніторингових показників, дозволяє здійснювати постійне відстеження стану ринку робочої сили, на основі чого приймаються рішення відносно проведення втручання в його діяльність із боку держави. Наукові результати використовуються у Харківському обласному центрі зайнятості (довідка про впровадження № ХОЦЗ-18-4510 від 04.11.2011 р.) та у навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про використання результатів № 13/101-2 від 17.04.2012 р.)
