Власюк В. П. Просторово-типологічна організація населення зайця сірого (Lepus europаeus Pall.) в умовах Житомирщини та вплив факторів середовища на її формування.

Дисертація присвячена з'ясуванню питань придатності, структури та якості мисливських угідь для проживання зайця сірого, просторово-часового розподілу виду, вивченню особливостей його життєдіяльності, аналізу динаміки чисельності та впливу хижаків на його кількісні показники. У дисертації уперше розглянуто структуру мисливських угідь регіону, особливості просторово-часового і стаціального розподілу зайця сірого, динаміки його чисельності, життєдіяльності, визначено основні лімітуючі фактори середовища, що впливають на щільність виду, вплив хижаків, зокрема, уточнено підходи до вивчення сезонних ритмів. Щільність лисиці у мисливських господарствах регіону необхідно знизити до 0,5 - 1,0 ос.·(1000 га)-1, зменшивши її чисельність у лісових і лісомисливських господарствах північних районів Житомирського Полісся у 1,6 - 3 рази, південних - 1,8 - 3,5, у Лісомисливських угіддях Лісостепової зони - у 11 - 22 рази, а у господарствах УТМР - у 3 - 6 разів. В умовах Полісся доцільно створювати кормові поля з введенням до їх складу посівів озимих (пшениця, жито, тритікале), просапних культур (буряк, капуста та ін.), висівання і висаджування плодово-ягідних деревно-чагарникових порід. В умовах Лісостепової зони важливо покращити захисні умови проживання виду шляхом створення ремізних насаджень на ділянках, здебільшого непридатних для вирощування сільськогосподарських культур. Поряд з наведеним, необхідно суттєво посилити боротьбу з незаконним здобуванням виду, а при щільності, меншій мінімальної - ввести мораторій на полювання.