Стрижова І. А. Одеське товариство історії і старожитностей (1839-1922 рр.): збереження історико-культурної спадщини Південної України

Об'єкт: ОТІС як наукова та громадська інституція. Мета: з'ясування ролі й місця ОТІС у збереженні та вивченні культурної спадщини, визначення основних форм та методів його діяльності у цій сфері. Методи: структурно-системний, функціональний, культурологічний. Вперше комплексно досліджено роль ОТІС у виявленні та збереженні об'єктів культурної спадщини; доведено, що ОТІС - основний у ХІХ - на поч. ХХ ст. осередок у справі збереження та вивчення культурної спадщини на території сучасної Південної України. Виокремлено чотири основні етапи: 1840 - 1850-ті рр. - становлення; 1860-ті - 1889 рр. - активізація діяльності, насамперед, у напрямку збереження монументальних споруд і речових об'єктів; 1890-ті - 1907/1909 рр. - активізація музейної справи; 1910-ті рр. - криза діяльності ОТІС. Результатом успішної діяльності ОТІС у сфері охорони історико-культурної спадщини було заснування музею та бібліотеки. Досвід існування ОТІС став важливою базою для подальшого розвитку справи охорони історико-культурної спадщини на півдні сучасної України.