Морозов В. М. Морфогенез нижньої щелепи при імплантації до великогомілкової кістки біогенного гідроксилапатиту, насиченого залізом у різних концентраціях (анатомо-експериментальне дослідження)

Дисертація присвячена вивченню особливостей морфогенезу нижньої ще-лепи статевозрілих щурів при імплантації до великогомілкової кістки біоген-ного гідроксилапатиту, насиченого залізом у різних концентраціях. Уперше встановлено, що нанесення дефекту в великогомілковій кістці супроводжува-лося пригніченням темпів поздовжнього і поперечного росту нижньої щелепи, зменшенням ширини зон виросткового хряща, долі первинної спонгіози та питомої кількості остеобластів в зоні субхондрального остеогенезу, порушен-ням дентиногенезу в різці, дисбалансом хімічного складу дентину різця і кістки її гілки, дестабілізацією їх кристалічної решітки та зниженням міцності нижньої щелепи. Виявлено, що імплантація в зону дефекту кістки біогенного гідроксилапатиту без домішок супроводжувалася згладжуванням вищевказа-них негативних проявів "синдрому перелому" з 60 по 90 добу експерименту. При цьому, насичення матеріалу ОК-015 залізом посилювало згладжуючий вплив імплантації на морфогенез нижньої щелепи, ступінь якого залежала від концентрації заліза в імплантаті. Встановлена оптимальна концентрація заліза у складі імплантованого матеріалу - 0,15%, при використанні якого виявлявся найбільше виражений за амплітудою та тривалістю (з 15 по 90 добу) коригуючий вплив на досліджувані показники морфогенезу нижньої щелепи.