Капустін А. С. Ефективність прийомів сортової технології гібридів кукурудзи різних груп стиглості в східній частині північного Степу

Об’єкт дослідження – особливості росту та розвитку кукурудзи, формування врожайності та якості зерна залежно від агротехнічних заходів. Мета – оптимізувати основні прийоми сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості і рекомендувати виробництву для впровадження. Методи – польовий (проведення фенологічних спостережень, визначення морфологічних, урожайних та структурних показників); термостатно-ваговий (визначення запасів вологи в ґрунті); лабораторний (визначення лужногідролізованого азоту, рухомих форм калію та фосфору в ґрунті, хімічного складу рослин і зерна гібридів кукурудзи); математичний (визначення достовірності отриманих даних за допомогою дисперсійного аналізу). Результати: визначені оптимальні строки сівби, густота стояння рослин та рівень мінерального живлення нових гібридів кукурудзи, застосування яких забезпечує врожайність на рівні 5-7 т/га. Результати досліджень пройшли апробацію у виробничих умовах та впроваджені у 2010 році у ННВАК ЛНАУ «Колос» Лутугінського району на площі 7 га, у 2011-2012 рр. в господарствах Свердловського району на площі 800 га та інших агроформуваннях Луганської області на площі 3600 га. Умовний чистий прибуток становить 309-507 грн./га. Новизна – вперше в умовах східної частини північного Степу встановлені оптимальні строки сівби та густота стояння рослин нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Визначено вплив рівня мінерального живлення на ріст, розвиток рослин та формування продуктивності кукурудзи. Наукову цінність мають отримані експериментальні дані впливу агротехнічних заходів на водоспоживання рослин, елементи структури урожаю, урожайність, вологість та якість зерна. Галузь – сільське господарство.