. Об'єкт - темпоральні характеристики особистості; мета - визначити особливості взаємозв'язків між регулятивними якостями та темпоральними характеристиками особистості студента та розробити систему засобів сприяння розвитку темпоральних характеристик особистості в студентському віці; методи - теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження (узагальнення психологічних підходів щодо вивчення особливостей темпоральності, визначення особистісних властивостей та темпоральних характеристик життя в юнацькому віці, особливості їх діагностичних параметрів); психолого-педагогічний експеримент у формі констатувального дослідження (визначення характеру зв'язку між регулятивними якостями та темпоральними характеристиками особистості, які є складовими організації часу життя особистості, формувального (реалізація розробленої розвивально-корекційної програми) та контрольного (визначення ефективності застосованої розвивально-корекційної програми) дослідження; методи математичної статистики обробки даних; новизна - вперше побудовано структурну модель регулятивно-темпоральних характеристик особистості студента, яка складається з таких факторів, як загальний рівень саморегуляції та життєстійкості, континуальність-дискретність часу, точність сприйняття коротких інтервалів часу, напруженість в переживанні часу, емоційна оцінка діапазону часу та часова орієнтація; вперше за результатами порівняльного аналізу структурограм темпоральності особистості визначено, що специфіка структурованості темпоральності пов'язана з етапами навчання, при цьому у студентів п'ятого курсу відзначається більша узгодженість (когерентність) та загальна організованість структури темпоральності на відміну від студентів першого курсу; розширено уявлення про взаємозв'язок регулятивно-темпоральних характеристик студента, який полягає у тому, що регулятивні фактори особистості позитивно зв'язані з такими властивостями темпоральності, як континуальність-дискретність часу і емоційна оцінка діапазону часу, та негативно пов'язані з напруженістю часу; розширено уявлення про психологічні властивості особистості студента шляхом виділення у структурі темпоральності базових показників переживання часу (приємність, організованість, цілісність), що мають максимальне число зв'язків із іншими елементами структури; вдосконалено засоби психодіагностики особливостей темпоральності студентів шляхом створення комплексу методів, який включає особистісно-регулятивні властивості та часові аспекти життя в юнацькому віці (почуття та переживання часу, часова компетентність та орієнтація); дістали подальшого розвитку засоби сприяння становленню конструктивної форми темпоральності, складові якої включають характеристики континуальності часу і сприяють здатності до ефективної організації часу життя у континуумі "минуле-теперішнє-майбутнє"; результати - полягають у доборі комплексу методів дослідження спрямованості особистості студентів в контексті особливостей темпоральності та створенні розвивально-корекційної програми, спрямованої на розвиток темпоральних характеристик особистості, які забезпечують успішне функціонування студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності, можуть бути використані у діяльності працівників психологічної служби ВНЗ, викладачів, кураторів, враховуючи особливості певних груп та курсів, результати дослідження можуть бути застосовані упродовж професійної підготовки та підвищенні професійного рівня студентів як технічної, так і гуманітарної спрямованості; галузь - психологія
