Лісковський С. В. Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності та профілактика гестаційних ускладнень у жінок з дефіцитом ціанокобаламіну

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0413U001801

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

13-03-2013

Спеціалізована вчена рада

Д 41.600.02

Одеський національний медичний університет

Анотація

Метою дослідження було підвищення ефективності комплексної профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з дефіцитом ціанокобаламіну на підставі комплексної клініко-лабораторної оцінки характеристики перебігу вагітності, оцінки стану фетоплацентарного комплексу та шляхом диференційованого застосування терапії залежно від генотипових особливостей жінки. Вміст вітаміну В12 у крові нижче нижньої межі референтних величин діагностовано у 575 (60,0 %) вагітних центральної зони Одеського регіону. Перебіг вагітності при гіповітамінозі В12 супроводжувався анемією у 52 (57,3 %), прееклампсією - у 52 (57,3 %), порушенням плодово-плацентарного кровообігу - 30 (33,3 %), плацентарною дисфункцією - у 65 (72,2 %), синдромом затримки росту плода - у 24 (26,7 %), дистресом плода - у 42 (46,7 %) випадках. При гіповітамінозі В12 у вагітних частота поліморфізму гена MTHFR сягала 87,8 %, а співвідношення шансів розвитку акушерсько-перинатальних ускладнень дорівнювало 1,5. У вагітних із гіповітамінозом В12 концентрація гомоцистеїну вища у 2,8 разу, фолієвої кислоти і ціанокобаламіну - менша у 2,8 і 2,3 разу відповідно. Запропоновані заходи сприяли зниженню частоти патологiчних типів гормональної реакцiї фетоплацентарного комплексу у 3,5 рази, вмісту гомоцистеїну - у 1,8 разу, підвищенню рівня фолієвої кислоти та вітаміну В12 - у 1,3 разу, зниженню ознак гестаційної анемії - у 2,2 разу, плацентарної дисфункції - у 3,7 разу, синдрому затримки росту плода - у 10,0 разів, хронічного дистресу плода - у 5,7 разу.

Файли

Схожі дисертації