Об'єкт дослідження: стан фактичного харчування та здоров'я вагітних жінок, які постійно проживають на радіоактивно забруднених, внаслідок аварії на ЧАЕС, територіях впродовж всього післяаварійного періоду. Методи дослідження: бібліографічний, санітарно-гігієнічні, клінічні, біохімічні, фізіологічні, математичні, спектрально-динамічні. Теоретичні та практичні результати: проаналізовані рівні забруднення ґрунтів 137Cs та дози внутрішнього опромінення вагітних жінок, які постійно проживають на радіоактивно забруднених і йоддефіцитних територіях Іванківського району Київської області. Проведено комплексне вивчення та дана гігієнічна оцінка стану фактичного харчування і показників харчового статусу вагітних, визначені найбільш характерні дефіцити нутрієнтів серед вищезазначеної категорії жінок; встановлені пріоритетні дефіцити макро- та мікронутрієнтів у харчуванні у літньо-осінній та зимово-весінній періоди року. Науково обґрунтовані заходи корекції дефіцитів ессенціальних нутрієнтів майбутньої матері та дитини, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях України. Розроблені та впроваджені в практику добові меню-розкладки, збалансовані за нутрієнтним складом, для харчування жінок у першій та другій половині вагітності. Наукова новизна: вперше в сучасних соціально-економічних умовах радіоактивно забруднених територій Українського Полісся визначено стан фактичного харчування вагітних жінок, як такий, що не відповідає вимогам раціонального. Дана гігієнічна оцінка забезпеченості вагітних жінок основними нутрієнтами. Доведено, що фактичне харчування вагітних не відповідало фізіологічним потребам. Раціони містили вузький асортимент продуктів, нутрієнтний склад був розбалансованим. Визначено, що найбільш розповсюдженими і глибокими у вагітних жінок були дефіцити мінералів: Fe, І, Ca, K, Mg та P. Меншим за встановлену норму у вагітних жінок із радіоактивно забруднених територій був вміст вітамінів в харчових раціонах. Найбільш розповсюдженими були дефіцити вітамінів А, D, Е, В9, В1, С, В2, Е, B-каротину, РР, В6, В12. Встановлено, що у 22% жінок, обстежених в 2007 році, реєструвався легкий ступінь йодного дефіциту, у 61% жінок спостерігався помірний ступінь йодної нестачі, а у 17% - виявлявся тяжкий ступінь дефіциту йоду. Науково обґрунтовані та впроваджені в практику закладів охорони здоров'я шляхи аліментарної корекції основних нутрієнтних дефіцитів серед вагітних жінок в різні періоди року, особливо для вітамінів Е, D, А, С, В9, групи В, а також мікро- (I, Fe, Se, Zn, Cu) і макроелементів (Mg, Ca, P, K). Для харчування вагітних жінок у віддалений післяаварійний період в радіоактивно забруднених і йоддефіцитних регіонах Українського Полісся нами розроблені та впроваджені в практику охорони здоров'я рецептури страв, збалансованих за нутрієнтним складом. Ступінь впровадження:результати впроваджені у вигляді 4 актів впровадження на методичні рекомендації. Сфера використання: гігієна, акушерство, медицина.
