Кутовий К. П. Прогностична модель комп'ютерної діагностики емоційної стійкості людини

Об'єкт - емоційна стійкість людини. Мета - теоретичне обґрунтування й емпірична перевірка можливостей розширення прогностичного потенціалу комп'ютерної моделі діагностики емоційної стійкості людини, що розроблена у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара на рівні винаходу. Методи: теоретичні (порівняльний і системний аналіз та узагальнення емпіричних даних, моделювання); емпіричні (квазі-експеримент, психологічне тестування); методи статистичної обробки емпіричних даних: кластерний аналіз (алгоритм К-середніх), математичні критерії встановлення розбіжностей (критерій t-Стьюдента, критерій кутового перетворення Фішера); інтерпетаційні (аналіз, синтез, систематизація отриманих даних). Дослідження розкрило новий діагностичний потенціал "Способу прогнозування емоційної стійкості людини" шляхом порівняння розбіжностей реагування на загрозу стресу неуспіху досліджуваних з різними диспозиційними рисами емоційної стабільності / вразливості до стресу. Дослідження розширило перспективи застосування двох методів імпліцитної діагностики вразливості до стресу: аналізу ефективності моторних реакцій на загрозу неуспіху і характеристик усного мовлення. Встановлено, що суб'єкти, які успішно впорюються із загрозою неуспіху, мають стабільні диспозиційні ознаки емоційної стійкості, тенденцію до застосування проблемно-орієнтованої стратегії стресоподолання і характеризуються психологічним благополуччям. Практичне значущість результатів дослідження визначається забезпеченням прогнозування емоційної стійкості поза межами умов екстремальної діяльності. Сфера застосування - психодіагностика, підготовка практичних психологів.