Мохаммед Х. С. Вплив протиглаукомних препаратів на морфологічну реакцію і осмотичну стійкість еритроцитів

Обєкт дослідження: осмотична стійкість еритроцитів, трансформація еритроцитів, морфологія еритроцитів. Мета дослідження: дослідження впливу офтальмологічних протиглаукомних препаратів, а також стабілізуючого компоненту цих препаратів – бензалконій хлориду (BzA) на осмотичну стійкість і динаміку зміни форми еритроцитів людини в електролітних і неелектролітних середовищах. Методи: спектрофотометричний метод реєстрації змін форми, об’єму і гемолізу еритроцитів за допомогою формометра-агрегометра ФА-01; оптична мікроскопія. Теоретичні й практичні результати, новизна: Встановлено, що препарати стабілізують мембрани еритроцитів та інгібують їх осмотичний гемоліз в гіпотонічному середовищі, що містить зазначені препарати. Виміряно коефіцієнти розподілу препаратів між еритроцитами і фізіологічним розчином, які мають значення порядку 1000 і не сильно розрізняються для різних препаратів. Показано, що компоненти плазми перешкоджають формотрансформуючій дії препаратів і можуть відновлювати дискоїдну форму клітин після обробки їх препаратами, що залежить від типу препарату і типу компоненту плазми. Встановлено, що усі препарати повинні розглядатися як індивідуальні суміші. Галузь застосування результатів роботи: Отримані дані можуть служити основою для розробки нових експериментальних підходів, спрямованих на вивчення механізмів регуляції форми еритроцитів і перевірки гіпотез, які покладені в основу сучасних уявлень про механізми зміни форми клітин.