Бежан О. А. Мотив Голокосту в новітній американській та російській літературі (В. Стайрон, Дж. Фоер, А. Кузнєцов, В. Гроссман).

Об'єкт - романи В. Стайрона ("Вибір Софі"), Дж. Фоера ("Усе освітлено"), А. Кузнєцова ("Бабин яр") і В. Гроссмана ("Життя та доля"). Мета - вивчення провідних стратегій зображення Голокосту в американській та російській літературі. Методи - компаративних зіставлень, типологічних порівнянь, феноменологічний. Вивчення текстів В. Стайрона ("Вибір Софі"), Дж. Фоера ("Усе освітлено"), А. Кузнєцова ("Бабин яр") і В. Гроссмана ("Життя та доля") дозволило з'ясувати спільне і відмінне у трактуванні подій Голокосту американськими та російськими письменниками другої пол. ХХ - поч. XXI ст. Мотиваційний комплекс відображення Катастрофи обраний предметом дослідження, оскільки від документування подій, пов'язаних із висвітленням Голокосту (А. Кузнєцов), література йшла до використання мотиву Голокосту у зображенні тоталітарного режиму (В. Гроссман), ідеології расизму (В. Стайрон), проблем мультикультуралізму (Дж. Фоер). У роботі доведено: якщо автори перших творів про Голокост прагнули зафіксувати факт геноциду єврейського народу, то у наступні десятиліття письменники вважали за краще використовувати мотив Голокосту як додатковий сюжетний хід; якщо російські письменники, пов'язуючи Голокост з диктаторськими режимами Гітлера і Сталіна, трактували його як трагедію країни, то американські віддали перевагу стратегії а) первинного знайомства з фактами "невідомої війни"; б) використання мотиву війна-Голокост-газова камера для підсилення сюжету на сучасну тему. Сфера - навчальний процес.