Дроздова А. Р. Психологічні чинники прояву синдрому «емоційного вигорання» у представників різних типів професій і безробітних

Об’єкт дослідження – синдром «емоційного вигорання». Мета роботи: визначити психологічні чинники прояву синдрому «емоційного вигорання» у представників різних типів професій і безробітних. Методи: теоретичні: аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних і експериментальних даних; емпіричні: стандартизоване опитування, анкетування, психологічне тестування; математико-статистичні. Наукова новизна: безробітні значуще сильніше, ніж ті, хто працює, страждають від «емоційного вигорання», що дозволяє використовувати поняття «синдром «емоційного вигорання» і поза межами професійної діяльності; зі зниженням «емоційного вигорання» пов’язані найбільше – задоволеність роботою, самоактуалізація, внутрішньоособистісний емоційний інтелект і усвідомленість життя, а з підвищенням – захисні механізми «заміщення» та «регресії», нейротизм, а також такі копінг-стратегії, як утеча-уникнення й конфронтаційний копінг; синдром «емоційного вигорання» можна розглядати як один із проявів і наслідків соціально-психологічної незрілості й недостатньої самореалізації у роботі; «емоційне вигорання» розглянуто у тісному зв’язку із системою психологічних корелят, які відображають усі рівні психологічного здоров’я; порушення особистісно-смислового рівня психологічного здоров’я є найбільш показовими для переходу від відсутності до появи синдрому, тоді як подальше розвинення «емоційного вигорання» більш пов’язане з індивідуально-психологічною та психофізіологічною складовими психологічного здоров’я. Практичне значення: розроблено рекомендації для створення психокорекційних програм попередження синдрому «емоційного вигорання» та зменшення його наслідків, що можуть бути використані у діяльності практичних психологів, а також роботі психологічних служб із профілактики та корекції «емоційного вигорання». Ефект впровадження – високий. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти, психологічні служби.