Об'єкт дослідження: функціональні та психічні стани, комплекс індивідуально-типологічних характеристик особистості та їх взаємозв'язок у перебігу переживання студентами стану напруги.Методи дослідження. Використовувався комплекс методів, спрямованих на рішення поставлених задач: теоретичний аналіз, узагальнення робіт з проблеми дослідження та комплекс психодіагностичних методик, в який увійшли: методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера, опитувальник Г. Айзенка (ЕРI), тест діагностики реактивної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна, тест мотивації досягнення успіху - уникнення невдачі А. Мехрабіана в модифікації М.Ш. Магомед-Емінова, тест САН, тест самооцінки психічних станів Г. Айзенка, Фрайбурзький багатофакторний особистісний опитувальник (Freiburg Personality Inventory, FPI) модифікованої форми В, шкала нервово-психічної напруги Т.А. Немчина, тест К.Ізарда "Диференціальні шкали емоцій" та тест діагностики комплексної оцінки проявів стресу Ю.В.Щербатих. Для обробки та інтерпретації даних застосовувалися: математичні методи статистичної обробки даних дослідження (пакет програм SPSS, програма Excel, програма STATISTICA), якісний аналіз отриманих результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше: експліковано та описано якісні показники психічної напруги особистості студента в період модульного контролю; розроблено методичний підхід до оцінки і прогнозування рівня психічної напруги студентів за його динамікою; проведено теоретичне узагальнення досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми переживання особистістю психічної напруги; розроблено модель особистості з різними рівнями переживання психічної напруги; доведено, що якісні особливості емоційності є індивідуально-типологічними чинниками психологічної стійкості особистості; виявлено вираженість рівня тривожності і стресового стану та характер зміни показників функціонального стану (самопочуття, активності, настрою) в умовах модульного контролю залежно від рівня суб'єктивного локусу контролю; виявлено вплив характерологічних та соціально-психологічних властивостей особистості на особливості переживання психічної напруги, де визначені чинники, що сприяють підвищенню рівня психічної напруги (вік, високий рівень сором'язливості, спонтанної агресивності, суб'єктивного контролю у сфері сімейних і міжособистісних відносин, емоційна лабільність, низький рівень товариськості);Отримало подальшого розвитку та емпіричного підтвердження ідеї про ступінь впливу індивідуально-типологічних характеристик на функціональний стан організму. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні методичного підходу до оцінки та прогнозування рівня напруги студентів та його динаміки в екстремальних умовах, що дозволяє на якісно новому рівні надати оцінку та прогноз психічної напруги залежно від індивідуально-типологічних характеристик; оцінити характер та ступінь несприятливого впливу чинників навчального процесу та надати їм оцінку. Основні результати теоретико-емпіричного дослідження впроваджені в межах навчальних спецкурсів в процес професійної підготовки студентів, що навчаються за спеціальністю "Психологія" та "Соціальна робота" в Одеському інституті післядипломної та інноваційної освіти у 2011 - 2012 р.р. (акт впровадження № 22 від 23.02.12). Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
