Об'єкт дослідження - процес державного регулювання страхової діяльності з обов’язкових видів страхування. Мета дослідження - розробка теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання обов’язкових видів страхування в Україні. Методи дослідження: теоретичне узагальнення; системний підхід; експертне опитування; метод структурування елементів системи та аналізу ієрархій; логічний аналіз, синтез та порівняння; графічні методи; кластерний аналіз; метод аналогій; аналітичний та абстрактно-логічний аналіз. Набуло подальшого розвитку: визначення сутності та змісту поняття «обов’язкове страхування», у якому, на відміну від існуючих, виділено такі складові компоненти: спрямованість на захист соціально значущих майнових інтересів страхувальників, наявність механізму гарантування страхових виплат, регулярний перегляд ціни страхової послуги, спрямований на масове поширення, досягнення соціальної корисності та доступності страхування за рахунок мінімізації прибутків страховиків; визначення функції держави у контролі доцільності здійснення обов’язкових видів страхування за системою критеріїв: захист від суспільних ризиків, ймовірність досягнення очікуваних результатів, достатність страхового покриття, ємність, обізнаність споживачів про ступінь небезпеки, можливість забезпечення конкуренції, рентабельність страхування, яка, на відміну від інших, враховує їх комплексно; обґрунтування умов обов’язкового страхування, що, на відміну від інших, передбачає застосування кластерного аналізу за критеріями страхових сум, страхових тарифів та середніх страхових виплат як основа здійснення уніфікації умов страхування; методичний підхід до обґрунтування послідовності впровадження обов’язкових видів страхування, який, на противагу іншим, враховує систему критеріїв доцільності обов’язкового страхування та оцінку ефекту для споживачів страхових послуг, страховиків та держави. Удосконалено: методичний підхід до формування тарифів з обов’язкових видів страхування, відмінність якого полягає у використанні стимулюючого регулювання на основі наближення рівня виплат до норми виплат та обмеження навантаження, що дозволить встановлювати економічно обґрунтовані тарифні ставки та сприятиме зменшенню рівня витрат страховиків на ведення справи; методичне забезпечення формування державно-приватного партнерства у галузі обов’язкового страхування, яке відрізняється від інших поетапним застосуванням наукових методів до розробки функціональної моделі партнерства та опису її елементів. Наукові результати використовуються у діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (довідка №1470/34 від 06.02.2012); Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (довідка № 859-01/02-12 від 01.02.2012); Харківської обласної державної адміністрації (довідка№07-09/3483 від 26.12.2011); Харківського союзу страховиків (довідка № 25 від 12.12.2011); Харківського національного університету будівництва та архітектури (довідка №01/1885 від 03.09.2012); Східноукраїнської філії Міжнародного Соломонового університету ( довідка №119/2-09/12 від 18.09.2012).
