Бондзик О. В. Вплив L-аргініну на кисневий баланс та зовнішньосекреторну функцію печінки

Об'єкт: кровообіг, кисневий гомеостаз, зовнішньосекреторна функція печінки щурів. Мета: з'ясування особливості впливу L-аргініну на кисневий баланс та зовнішньосекреторну функцію печінки щурів та дослідити можливий вклад монооксиду азоту у реалізацію цих впливів. Методи: гострі досліди на щурах, визначення тиску крові в судинах електроманометром, визначення напруження кисню в тканині печінки та споживання нею кисню за допомогою полярографа, канюлювання жовчної протоки, тонкошарова хроматографія для визначення спектру жовчних кислот та ліпідів в жовчі, статистичні методи обробки отриманих експериментальних даних. Результати: L-аргінін у дозах, близьких до його фізіологічної концентрації в крові (5 та 10 мг/кг) активує кисеньзалежні процеси біосинтезу та біотрансформації органічних складових жовчі (жовчних кислот та ліпідів), збільшуючи кровопостачання печінки та її тканинне дихання; рівень напруження кисню в залозі при цьому не змінюється; зменшується об'ємна швидкість секреції жовчі. Амінокислота у дозі 5 мг/кг сприяє покращенню солюбілізуючих властивостей жовчі. Лише деякі із зазначених впливів є NO-залежними. Новизна: Показано, що стимулюючий вплив L-аргініну у дозі 5 мг/кг, близькій до його фізіологічної концентрації в крові, відбувається частково за участі NO. У дозі 10 мг/кг активуюча дія L-аргініну на тканинне дихання печінки в перші 20 хвилин після його введення реалізується без участі монооксиду азоту, проте подальша активуюча дія L-аргініну здійснюється за участю NO. L-аргінін чинить гіпохолеретичний ефект та впливає на кон'югацію жовчних кислот та їх надходження у жовч. Не всі пливи L-аргініну реалізуються через його здатність бути попередником синтезу NO. Сфера використання: фізіологія людини і тварин, медицина, фармакологія.