Грон В. В. Історичний компонент українознавства: тенденції розвитку у міжвоєнні роки.

В дисертації вперше з'ясовано роль і місце історичної складової українознавства, здійснено комплексний аналіз суспільно-політичних, соціокультурних та наукознавчих факторів функціонування вітчизняної історичної науки у контексті розвитку всієї системи знань про Україну й українство у міжвоєнний період. На основі вивчення джерельних та історіографічних матеріалів встановлено характер еволюції історичного компоненту українознавства, показано, що у 20-і - 30-і рр. ХХ ст. вона розгорталася на тлі формування українського науково-інформаційного простору та утворення радянської структури науково-дослідних установ. Розкрита особлива роль наукової, організаційної, пошукової, публіцистичної та педагогічної діяльності М. Грушевського в інтеграційних процесах українського наукового соціуму, з'ясовано значення його парадигми для зародження цивілізаційно-світоглядного і соціокультурного осмислення українського історичного процесу і становлення українознавства як інтегрованої системи знань. Встановлено внесок українських історичних осередків на материковій України та в еміграції в розвиток національно-державницького напряму української історіографії, у збереження й примноження традицій української історичної науки, показано драматичні наслідки заборони українознавства в радянській Україні та витіснення української історії за межі радянського науково-освітнього простору.