Об'єкт дослідження: життєві стратегії особистості.Предмет дослідження: психологічні особливості життєвих стратегій особистості.Методологічні основи дослідження життєвих стратегій особистості склали основні положення системного (О.П.Єлісеєв, Б.Ф. Ломов, С.Мочерний, В.М.Юрченко та ін.) та ситуаційного підходу (О.Ю.Коржова), гуманістичної психології (А.Маслоу, В.Франкл), психології особистості (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, Б.С.Братусь, О.М.Леонтьєв), уявлення про просторову структуру психіки та психологічний час особистості (К.О.Абульханова-Славська, Є.І.Головаха, З.О.Кіреєва, І.С.Кон, Н.О.Логінова, В.М.Мясищев), уявлення про організацію життя як специфічний вид діяльності (В.К. Калін, Є.П.Колесников).Методи дослідження. Для забезпеченням об’єктивності і системності дослідження психологічної структури життєвих стратегій особистості та з метою вирішення поставлених дослідницьких задач, в роботі була використана низка методів, а саме: системний метод; метод теоретичного аналізу та узагальнення наукових першоджерел за досліджуваною проблематикою; метод наукового спостереження; психодіагностичний метод та метод математичної статистики (кореляційний, кластерний, факторний аналіз). До психодіагностичного комплексу увійшли наступні методики: методика О.Б.Фанталової «Рівень співвідношення «цінності» та «доступності» в різних життєвих сферах»; опитувальник Дж.Роттера «Локус контролю»; методика «Спрямованість особистості» Смекала-Кучери; Тест-опитувальник Д.О.Леонтьєва «Смисложиттєві орієнтацїї»; опитувальники Ю.М.Орлова «Потреба у досягненнях» та «Структура мотивації».Інтерпретація отриманих даних здійснювалася на основі застосування кореляційного, кластерного та факторного аналізу з подальшим узагальненням отриманих даних.Емпіричну вибірку склали 240 осіб у віці 19-23 роки, студенти Одеського національного університету імені І.І.Мечникова та Херсонського державного університету. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження.Вперше: - встановлено основні відмінності у психологічних складових життєвих стратегій, пов'язаних із фахом навчання: у студентів спеціальності «Фізичне виховання» баланс мотивів зсунутий у бік спрямованості на завдання, а у психологів - на міжособистісну взаємодію; студентів спеціальності «Фізичне виховання» більш виражені мотиви змагання і досягнення, у психологів – змістовний компонент тощо;- достало подальшого розвитку уявлення про основні предиктори активності особистості: життєві стратегії є предикторами подальших актуальних мотивів, спрямованостей, потреб особистості.- теоретично обгрунтувано та емпірично підтверджено роль бар’єрності та реалізовуваності смислів особистісних цінностей в побудові життєвих стратегій: переважання реалізованості над проблемністю наголошується як в групі майбутніх психологів, так і в групі майбутніх викладачів фізичного виховання; високий ступінь розузгодження в обох групах студентів супроводжувався зниженням різних аспектів усвідомленості життя, що переживається ними як внутрішній конфлікт - розширено й доповнено зміст поняття «життєва стратегія»: як універсальний закон, спосіб самоздійснення, який характеризує психологічну і особистісну зрілість та містить в собі локалізацію відповідальності, ціннісну і смисложиттєву сферу, комплексну спрямованість та орієнтацію на досягнення успіхів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати сприяють підвищенню якості життя сучасної молоді, усвідомленню та пошуку нею власного місця у житті та самореалізовуваності.Отримані дані про особливості життєвих стратегій особистості впроваджено у викладанні лекційних та практичних курсів для фахівців та магістрів за предметами: «Диференціальна психологія» в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова (акт впровадження № 15 від 15.04.2012р.).Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
