Об'єкт дослідження - професійна стійкість особистості.Предмет дослідження - психологічні особливості професійної стійкості як складової психічної стійкості особистості.Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких завдань та забезпечення об'єктивності дослідження професійної стійкості особистості в роботі використано низку методів, а саме: теоретичні методи, що дозволили зіставити різні точки і уточнити окремі поняття та психологічну сутність феномену професійної стійкості особистості; емпіричні методи: експериментальні методи (метод відтворення тривалості), метод наукового спостереження, метод психолого-діагностичного обстеження, метод констатувального експерименту, методи математичної обробки емпіричних даних.Метод психолого-діагностичного обстеження включав такі основні самооціночні методики: "Адаптивність" А.Г.Маклакова і С.В.Чермяніна, Тест-опитувальник вольового самоконтролю А.Г.Зверкова і Е.В.Ейдемана, Тест-опитувальник соціального самоконтролю Г.С.Никіфорова, В.К.Васильєва і С.В.Фірсової, Методика "Рівень суб'єктивного контролю" Є.Ф.Бажіна, Е.А.Голинкіної і А.М.Еткінда, Методика А.А.Реана "Мотивація успіху і боязні невдач". Крім даних основних методик також ввійшли допоміжні методи дослідження: спостереження, пост-експериментальна бесіда. Для статистичної обробки даних відібрана комп'ютерна програма SSPS v11.5 for Windows з пакетами обчислювання коефіцієнтів кореляцій, нормативного показника РR (процентіль), t-критерію Стьюдента та інших. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: уточнено поняття професійної стійкості щодо працівника карного розшуку; виділено п'ятикомпонентну структуру професійної стійкості особистості майбутнього працівника карного розшуку ; встановлено тау-тип курсантів - майбутніх працівників карного розшуку; виділено симптомокомплекс професійної стійкості працівників карного розшуку; встановлено особливу роль адаптаційного потенціалу особистості в процесі становлення її професійної стійкості; досліджено й описано індивідуально-психологічні якості майбутніх працівників карного розшуку, виявлено залежність стану їх професійної стійкості від особистісних психологічних якостей, виявлено статистично значущі зв'язки між структурними компонентами професійної стійкості; удосконалено методику дослідження професійної стійкості працівника карного розшуку на основі розуміння її як якості особистості і психічного стану; дістала подальшого розвитку система психолого-педагогічних чинників, функцій та умов, що сприяють цілеспрямованому формуванню бажаного рівня професійної стійкості курсантів на етапі навчання їх у ВНЗ МВС України.Практичне значення одержаних в дисертаційному досліджені результатів полягає в тому, що в ньому сформульовано та обґрунтовано шляхи підвищення ефективності рішення професійних задач, надано пропозиції, які сприятимуть підвищенню ефективності професійного становлення та діяльності працівників карного розшуку. Результати, отримані автором в ході дослідження, можуть використовуватися в профвідборі і визначенні готовності до певного виду професійної діяльності, у психологічному консультуванні, цілеспрямованій організації навчально-виховного процесу галузевого ВНЗ для підвищення стійкості до негативних факторів на особистість правоохоронця. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
