Дисертація присвячена розробці імунодіагностичних підходів системного та місцевого характеру при запальному ураженні зовнішнього вуха та обґрунтування застосування локально - системної імунотерапії та імунопрофілактики. Інфекційно-запальний процес у зовнішньому слуховому проході, як і фурункульоз шкіри шийного відділу, призводить до характерних зрушень у показниках реактивності, обумовлених за рівнем С - реактивний білок і прозапальних цитокінів 1 і 8. Збільшення кількісних показників цитокінів у 6 - 16 разів свідчить про широке залучення запальних та імунокомпетентних клітин у процеси адаптації й захисту. Бактеріологічні дослідження, проведені серед хворих на зовнішній отит у стадії загострення, довели, що найчастіше з патологічного матеріалу виділявся Staf. aureus. У 102 хворих (100 %) виділялись мікробіологічні асоціації: у 2 хворих (1,9%) , бактеріально-грибкові, у 100 хворих (98,1 %) бактеріальні. Із представників бактеріальної флори найчастіше в асоціаціях брали участь грам-позитивні коки: стафілококи та стрептококи. При зовнішньому отиті у вушній сірці достовірно підвищувався вміст ? - інтерферону, ІЛ-8, ФНП-? та ІЛ-1?, тобто всіх прозапальних цитокінів. При загостренні рецидивного зовнішнього отиту в пацієнтів відмічено підвищення концентрації антитіл до мікробних антигенів, прозапального цитокіну - інтерлейкіну 1? і обох видів інтерферонів, фагоцитарної й цитолітичної активності клітин крові, вмісту імуноглобуліну класу М. Клініко-імунологічні спостереження за пацієнтами, хворими на зовнішній отит поза стадією загострення захворювання, виявили такі відхилення щодо стану досліджених факторів імунітету в порівнянні з контролем: - збереження підвищеного рівня IgM; - знижений рівень фагоцитарної активності; - низький вміст гама-інтерферону у вушній сірці та крові. За сумою позитивних впливів, як на експресію різних антигенів, так і на нормалізацію функцій імунокомпетентних клітин крові хворих, найбільш ефективними препаратами є лікопід, ехінацея композитум, потім, тіотріазолін і тимоген. Клінічні спостереження за хворими на зовнішній отит з рецидивним характером перебігу, як і імунологічне супроводження, свідчать про те, що додаткове застосування поряд із базовою терапією локально-системної імуномодуляції дає значно ліпші клініко-імунологічні показники в найближчому та віддаленому періодах після лікування, а саме: - зменшення кількості рецидивів; - зниження частоти ГРЗ; - "нормалізацію" локального ( секреторній IgA, інтерлейкіни ИЛ-8 та ФНП, СІЛП та гамма-інтерферон) та системного IgM та антитіла к мікробним антигенам) гуморального імунітету. Отримано деклараційний патент на корисну модель VA 65547, А 61К47/00 "Спосіб прогнозування рецидиву зовнішнього отиту".
