Качан І. С. Якість життя та шляхи її покращення у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії в поєднанні з абдомінальним ожирінням, дисліпідемією та інсулінорезистентністю

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії в поєднанні з абдомінальним ожирінням, дисліпідемією та інсулінорезистентністю на підставі виявлення чинників зниження якості життя пацієнтів та розробки напрямів їх корекції. У роботі встановлено істотну розповсюдженість абдомінального ожиріння, дисліпідемії та інсулінорезистентності у хворих на гіпертонічну хворобу і підтверджений негативний вплив означених чинників на морфофункціональний стан серця та судин. Виявлено зниження якості життя у хворих, порівняно із здоровими особами, з більш істотним погіршенням показників у жінок. Показані впливи ожиріння на якість життя хворих. Доведено, що одним з найчутливіших до морфофункціональних змін серця та судин є компонент фізичного функціонування. Продемонстровано вірогідну залежність між зниженням якості життя та головним болем, запамороченням, кардіалгіями, частотою гіпертензивних кризів, наявністю тривоги за шкалою HADS. Встановлено низьку прихильність до медикаментозного лікування та модифікації способу життя хворих, при цьому доведена провідна роль інформованості пацієнтів про наявність чинників ризику, загрози розвитку ускладнень та необхідність безперервного лікування у покращенні прихильності. Виявлено, що провідним чинником підвищення якості життя є прийнятна прихильність до медикаментозного лікування та модифікації способу життя. Показано, що фіксована комбінація препаратів інгібітор АПФ/діуретик або інгібітор АПФ/блокатор кальцієвих каналів з кратністю прийому 1 таблетка на добу є оптимальним варіантом терапії для підвищення показників якості життя та підтримання прихильності до лікування пацієнтів.