Рибак Ю. Л. Морфофізіологічні особливості інфікованих фітохворобами дерев сосни звичайної в молодняках Західного Полісся

Об'єкт дослідження - молодняки сосни звичайної, уражені кореневою губкою (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.), опеньком осіннім (Armillaria mellea (Vahl.) P. Kumm.), сосновим вертуном (Melampsora pinitorqua (Br.) Rostr.) і шютте звичайним (Lophodermium pinastri (Schrad.) Ch?v.) в умовах Західного Полісся. Мета - встановити морфофізіологічну реакцію сосни звичайної на ураження фітохворобами на території Західного Полісся. Методи дослідження - лісівничо-таксаційні, електрофізіологічні, математико-статистичні, метод світлової мікроскопії, спектрофотометричний, ваговий. Наукова новизна. Вперше в умовах Західного Полісся досліджено морфофізіологічні зміни в молодняках сосни звичайної, уражених кореневою губкою, опеньком осіннім, сосновим вертуном і шютте звичайним. Проаналізовано зміну морфолого-анатомічних, фізіолого-біохімічних та електрофізіологічних показників сосни в умовах ураження їх грибковими захворюваннями. Встановлено, що життєдіяльність дослідних дерев сосни залежить від збудника фітохвороби та ступеня їх ураження. Найменша життєвість спостерігається у рослин, уражених кореневими гнилями і сильного ступеня ураження сосновим вертуном та шютте звичайним. Вони характеризуються низькою фізіолого-біохімічною та біоелектричною активністю. Отримані результати показують, що лісогосподарським підприємствам доцільно використовувати морфофізіологічні показники для діагностики розвитку фітохвороб у деревостанах, відбору стійких форм деревних рослин до впливу фітопатогеннів та успадкування цих ознак їх потомством для створення біологічно стійких насаджень. Галузь використання: лісове господарство.