Адамовська Т. М. Клініко-генетичне обгрунтування диференційованого підходу до ведення жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям залежно від стану оваріального резерву

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі підвищення ефективності лікування пацієнток з ендометріоз-асоційованим безпліддям шляхом вивчення стану оваріального резерву при зовнішньому генітальному ендометріозі з урахуванням впливу поліморфізму рецептора ФСГ (FSHR Asn680Ser). Показано, що рівні маркерів оваріального резерву (ФСГ, АМГ, ІФР-1) у жінок з безпліддям, поєднаним ендометріозом, характеризуються достовірним зниженням показників оваріального резерву. Визначена залежність секреції антимюллерового гормону від віку. Встановлені співвідношення ультрасонографічних та гормональних показників оваріального резерву. Доведено, що найбільш значущим прогностичним маркером оваріального резерву є антимюллерів гормон (ППР=0,98), а рівень ІФР-1 є важливим предиктором настання вагітності у природному циклі на тлі консервативної терапії (ППР=0,95). Показано, що наявність гомозиготного генотипу за мутантним алелем функціонального поліморфізму Asn680Ser гена FSHR вдвічі збільшує ймовірність ендометріоз-асоційованого безпліддя (ВШ=2,14; ДІ 95 % 1,03; 4,73). Запропонований спосіб диференційованого підходу до ведення жінок із ендометріоз-асоційованим безпліддям на основі визначення відхилення біологічного репродуктивного віку жінки від паспортного з урахуванням генотипу гена FSHR є ефективним методом оцінки репродуктивної спроможності жінки, що дозволяє комплексно оцінити її фертильність протягом короткого терміну та суттєво покращити ефективність консервативного лікування (до 52,9-60,0 % випадків настання вагітності без застосування допоміжних репродуктивних технологій).