Об’єкт дослідження – македонське питання в міжнародних відносинах 1913–1920 рр., спроби його розв’язання напередодні та у перебігу Першої світової війни, а також на Паризькій мирній конференції 1919–1920 рр. Мета дисертації: проведення комплексного й системного аналізу македонської проблеми, що передбачає визначення її місця в європейській політиці, ролі та впливу на перебіг політичних і військових подій, висвітлення позицій великих держав і балканських країн з македонського питання напередодні (1913–1914) й під час Першої світової війни (1914–1918), а також у процесі мирного врегулювання 1918–1920 рр. Методи: аналіз і синтез, опис і узагальнення, класифікація й типологізація, історичний і логічний; проблемно-хронологічний, історико-генетичний, компаративний, історико-порівняльний і системно-функціональний. Наукова новизна: дисертація присвячена комплексному дослідженню македонського питання в міжнародних відносинах 1913-1920 рр., тобто з моменту підписання Бухарестського мирного договору 10 серпня 1913 р., що санкціонував поділ Македонії за підсумками Другої балканської війни, і до ратифікації 5 січня 1920 р. болгарським парламентом Нейїського миру й грецько-болгарської конвенції, що визначила умови обміну населенням між двома державами, а також завершення 21 січня того ж року роботи мирної конференції в Парижі; аналіз історичних умов появи й розвитку македонського вузла міжнародних протиріч, його ролі в зовнішній політиці великих держав і міждержавних відносинах у Південно-Східній Європі дозволяє зробити висновки про те, що прагнення балканських країн до максимального розширення власної території, нехтуючи інтересами сусідів, втручання ворожих коаліцій і використання ними македонського питання як інструменту для здійснення своїх дипломатичних цілей на Балканах перешкоджали його вирішенню демократичним шляхом. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані у компаративних дослідженнях національного питання, при написанні посібників з історії Македонії, у процесі розробки навчальних курсів з історії південних та західних слов’ян, історії Першої світової війни й міжнародних відносин на Балканах; у роботі дипломатів, що представляють інтереси України в Південно-Східній Європі. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.
