Скубій І. В. Торгівля в Харкові в роки непу (1921 – 1929 рр.)

Об’єкт дослідження – торгівля в Харкові в роки непу. Мета дисертації: на основі аналізу широкого кола джерел та літератури дослідити торгівлю в Харкові в роки непу, її характерні риси у місті, яке займало провідне значення в економіці країни. Методи: аналіз, синтез, узагальнення; метод періодизації, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, історико-системний; методи статистики, соціальної психології. Наукова новизна: здійснено комплексне дослідження розвитку торгівлі в Харкові в роки непу; показано процес формування органів управління торгівлею та виявлено основні методи державного регулювання торгівельних відносин в Харкові; розкрито процес становлення державної оптової та роздрібної торгівлі; виявлено етапи діяльності, причини та наслідки ліквідації державного роздрібного товариства «Ларьок» наприкінці непу; висвітлено діяльність Харківського акціонерного товариства торгівлі як виду державного підприємництва в роки непу та його питому вагу на ринку Харкова; проаналізовано основні етапи торгівельної діяльності споживчої кооперації; показано місце кооперації у бюджеті робітника Харкова; звернено увагу на недостатню кількість кооперативних крамниць для забезпечення потреб населення в останні роки непу; визначено характерні риси стану торгівельного обслуговування в кооперативних закладах міста; доведено, що до кінця непу кооперація фактично була одержавлена; виявлено особливості розвитку приватного сектора в торгівлі в Харкові, його місце в товарообігу міста; проаналізовано причини появи та розвиток контрабандної торгівлі як прояву нелегального підприємництва в Харкові; виявлено значення девіантних рис поведінки у формуванні образу приватного торгівця. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці курсів лекцій з історії України, зокрема, економічної історії, історії торгівлі, державного та приватного підприємництва, споживчої кооперації, повсякденності; вивчення державної регулятивної політики в роки непу є необхідним для визначення оптимального рівня інституціонального впливу на учасників ринку. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.