Новіков Є. М. Профілактика та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей у період змінного прикусу.

Дисертація є клінічною роботою, яка присвячена обґрунтуванню підвищення резистентності тканин пародонта в дітей у період змінного прикусу. Обстеження 872 дітей 7-10 років (період змінного прикусу) виявило, що поширеність хронічного катарального гінгівіту становила 30,5±1,55% при інтенсивності ураження 18,06±0,83% за показником РМА, досягаючи максимуму в 10 років незалежно від статі. Перебіг хронічного катарального гінгівіту відбувається на тлі погіршення гігієнічного стану порожнини рота; показників ротової рідини (підвищення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, послаблення антиоксидантного захисту, зниження активності лізоциму та підвищення активності уреази, що свідчить про наявність дисбіозу ротової порожнини); порушень мікроциркуляції в тканинах пародонта, що супроводжується змінами показників реограм. Розроблений та впроваджений у клінічну практику профілактично-лікувальний комплекс, дію якого оцінювали через 1, 6 місяців і через 1 рік після призначення. Про ефективність лікування свідчать покращення гігієнічного стану порожнини рота, нормалізація швидкості слиновиділення, прооксидантно-антиоксидантної системи, усунення мінерального дисбалансу, підвищення активності лізоциму і зниження активності уреази ротової рідини та нормалізація показника ступеня дисбіозу, нормалізація показників реопародонтограм. Редукція за показником РМА сягає 75,9%.