Білоус А. П. Клініко-експериментальне обґрунтування вибору методу ендодонтичного лікування апікального періодонтиту з різним клінічним перебігом

Об'єкт дослідження - апікальний періодонтит (АП). Мета дослідження - підвищити ефективність лікування АП з різним клінічним перебігом шляхом клініко-експериментального обґрунтування вибору методу ендодонтичного лікування (ЕЛ). Методи дослідження - експериментальні, клінічні, статистичні. Вдосконалено модель експериментального АП. В умовах експерименту встановлено, що штучне створення апікального отвору облігатно призводить до резорбції цементу апікальної частини кореня зуба, отримано наукові докази відновлення цементу після ЕЛ хронічного АП. Встановлено, що хронічне запалення в періапікальній ділянці не пов'язане з резорбцією твердих тканин кореня. Доведено в клініці, що препарування цементного каналу (ЦК) сприяє покращенню віддалених результатів ЕЛ. Доведено, що виникнення найближчих ускладнень після препарування ЦК не впливає на віддалені результати ЕЛ, після остаточного пломбування кореневих каналів пов'язано з гіршим віддаленим результатом лікування. Вперше запропоновано диференційований підхід до вибору методу і вдосконалена методика інструментальної обробки ЦК. Запропоновано та впроваджено в практику засіб, що передбачає виведення в періапікальні тканини лікувальних препаратів після препарування ЦК. Запропоновано та впроваджено в практику композицію, що чинить протимікробну дію на анаеробну флору й стимулює репаративні процеси в періодонті. Результати роботи впроваджені в 6 лікувальних установах України, а основні положення роботи включено до програм лекцій і практичних занять 4 медичних ВНЗ України. Сфера застосування - медицина, стоматологія.